Київрада скасувала землевідвід під реконструкцію Гостиного двору

Київська міська рада скасувала виділення земельної ділянки під реконструкцію Гостиного двору.

Про це повідомляє депутат Київради Ігор Луценко на своїй сторінці у Facebook, пише УП.Київ.

"Одноголосно Київрадою проголосовано скасування землевідводу під реконструкцію Гостиного двору!", - написав Луценко.

Як відомо, Гостиний двір – торговельний комплекс на Контрактовій площі у Києві, збудований у 1809 році і радикально реконструйований у 1980-х.

Постановою Кабінету міністрів №1380 від 15 серпня 2011 року Гостиний двір було виведено з Державного реєстру пам`яток архітектури.

26 квітня 2012 року Київрада надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПАТ "Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" на Контрактовій площі, 4, у Подільському районі для реконструкції будівлі Гостиного двору під торговельно-офісний центр.

20 вересня 2012 року Київрада передала "Укрреставрації" в оренду на 5 років земельну ділянку під Гостинним двором для проведення реконструкції цієї будівлі під торговельно-офісний центр з гостьовою стоянкою.

Це рішення обурило столичних активістів, тому вони розпочали у Гостиному дворі акцію протесу.   

3 серпня 2012 року президент Віктор Янукович виключив Гостиний двір з Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

14 січня 2013 року Попов повідомив, що за рішенням Міністерства культури Гостиний двір та ще 30 будинків історичного Подолу набули правового статусу комплексу пам’яток містобудування місцевого значення. За його словами, тепер Гостиний двір буде не реконструйовано, а реставровано.

Тривалий час на території Гостиного двору діяла "Гостинна республіка" – культурний проект, організований захисниками пам'ятки. Однак вранці 18 лютого 2013 громадських активістів витіснили з Гостиного двору.

Наприкінці квітня 2014 року в.о. київського міського голови Володимир Бондаренко запевнив, що Гостиний двір буде повернуто у власність міста, так само, як і книжковий магазин "Сяйво", Будинок актора, Центр серця та стадіон "Старт".

24 червня Київський апеляційний адмінсуд скасував рішення Київради про виділення землі забудовнику Гостиного двору під протиправну реконструкцію будівлі. 

Водночас Земельна комісія Київради не підтримала винесення на голосування депутатів міськради питання про повернення Києву Гостиного двору.

29 червня київський міський голова Віталій Кличко доручив провести громадські слухання щодо подальшої долі Гостиного двору

Гостиний двір стоїть без даху, вікон і штукатурки ще з середини зими. Експерти кажуть, що пам'ятка може не пережити наступну зиму. 

Дивіться також: "Історія Гостиного двору. ФОТО"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.