У Москві готують сепаратистський підручник з історії "Новоросії"

У Москві сепаратисти організували "круглий стіл", присвячений розробці підручника з історії "Новоросії".

Про це повідомляє Газета.ru.

Появу посібника ще 27 червня анонсував Олег Царьов, який перебуває у всеукраїнському розшуку за вчинення кримінальних злочинів.

Крім Царьова, у заході брали участь кілька представників сепаратистів, а більшість учасників круглого столу склали переважно росіяни - представники праворадикальної тусовки з оточення Алєксандра Проханова (газета "Завтра"),

На засідання також були запрошені російські військові, міліціонери, "теоретик англосаксонської змови" Ніколай Старіков, директор Інституту країн СНД Константін Затулін, публіцист-сталініст Анатолій Вассерман, історик Алєксандр Дюков, утікач Олександр Чаленко та інші євразійці.

За підсумками заходу з'явиться експертна робоча група зі складання підручника. На "круглому столі" пробували визначити "ідеологію держави", обговорити питання формування ідентичності та системи цінностей республік.

Анонсовано, що в підручнику "буде величезний історичний відрізок від найдавніших часів, а не тільки сучасні події".

За словами представника "Народного фронту Новоросії" Олександра Зінченка (керівника тітушок під час зимового Антимайдану), ідеологію підручника в першу чергу визначатиме приналежність до російського світу.

"Якщо Росія для нас зараз є свого роду бастіоном традиційних гуманістичних цінностей, то Новоросія являє собою потужний форпост цих цінностей на західному рубежі російської держави", - сказав Зінченко.

Він також наголосив, що особливе місце в системі "новоросійських" цінностей займає "Велика Перемога і той масовий героїзм, який з нею пов'язаний".

"По суті, Новоросія є символом торжества російського духу, трудової доблесті і військової честі, - додав Зінченко. - Саме на цьому ідеологічному базисі і формується національна самосвідомість народу Новоросії".

Царьов пообіцяв створити і почати тиражувати підручник до 1 вересня - щоб "устигнути до початку нового навчального року".

Новоросія - адміністративна назва, запроваджена у XVIII сторіччі імперською адміністрацією в Санкт-Петербурзі для земель Війська Запорізького та Кримського Юрту (ханства). За царату використовувалася як політичний термін.

Новоросійська губернія існувала на козацьких і татарських землях двічі: в 1764-1783 рр. з центром у Кременчуку і в 1796-1802 рр. з центром у Новоросійську (пізніше Катеринослав, нинішній Дніпропетровськ).

У XIX сторіччі губернію було розділено на три - Катеринославську, Херсонську і Таврійську. Частина території нинішнього Донбасу (Луганськ, Донецьк, Артемівськ, Маріуполь) входила до Катеринославської губернії зі столицею в нинішньому Дніпропетровську. До неї ж належали Таганрог і Ростов-на-Дону (нині територія РФ).

Північні землі нинішнього Донбасу ніколи не належали до "Новоросії". Слов'янськ (козацький Тор), Краматорськ, Старобільськ, Біловодськ були у складі Слобожанської України (в ті часи Харківської губернії).

Здобуті в результаті війн із Османською імперією землі Дикого степу від Дністра до Кубані колонізовувалися переважно українцями.

На думку відомого дослідника історичної демографії, москвича Володимира Кабузана, частка українців у Херсонській та Катеринославській губерніях (разом) в середині ХІХ сторіччя складала 74%.

Дивіться також:

Історія Новоросії та її етнічний склад

Малоросія - країна, яка не відбулася. КАРТИ

Донецько-Криворізька республіка. Крах сепаратистів

Європейці заснували Донбас. Чому ж регіон став Антиєвропою?

"Донецькі правили згідно з політичними традиціями Степу" - історик

Два береги одного Степу. Про дружбу козаків і татар

Українці, які створили Російську імперію

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.