У Київраді хочуть перейменувати вулицю з посольством РФ на Бандери

Громадський активіст і депутат Київради Ігор Луценко запропонував перейменувати Повітрофлотський проспект, де перебуває посольство Росії в Україні, на проспект Степана Бандери.

Проект відповідного рішення Київради Луценко оприлюднив на своїй сторінці Facebook.

На своїй сторінці у Facebook Луценко оприлюднив проект відповідного рішення Київради, підкресливши, що він сам є головою профільного комітету Київради, відповідального за перейменування вулиць.

"Хтось у нашій країні все ж має продемонструвати волю боротися з агресором. Хтось вводить санкції, хтось має говорити "ні". Це війна, війна куль, але війна за ідентичності. Ми повинні боротися усіма способами", - написав він.

Нагадаємо, що на початку 1990-х мерія Одеси під керівництвом Едуарда Гурвіца перейменувала провулок Грибоєдова на провулок Романа Шухевича (у 1948 і 1949 роках Головний командир УПА нелегально лікувався в одеському санаторії).

Сам Гурвіц пояснював своє рішення так:

"Ми повернули вулиці Єврейській стару назву. І виявилося, що на цій вулиці знаходиться обласне управління КДБ. Керівництву КДБ це перейменування не сподобалося, і вони на бланках писали: "провулок Ґрібоєдова", де в них знаходився відділ листів... Коли мені про це повідомили, то я перейменував провулок Грибоєдова на Шухевича!"

У червні 2014 року голова КМДА Володимир Бондаренко висловив готовність перейменувати Московський міст на півночі столиці на Деснянський або Троєщинський.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.