Кримські татари ігнорять окупантів і святкують День прапора

У Криму відбуваються заходи, присвячені Дню кримськотатарського прапора, який традиційно відзначається з 2010 року.

Про це повідомляє УкрІнформ.

Від ранку, незважаючи на заборону, дорогами півострова їздять автомобілі з національними прапорами кримських татар. Також національною символікою прикрашені приватні будинки і вікна багатоквартирних будинків, де живуть кримські татари.

Цього дня, незважаючи на заборону "кримської влади", відбудеться автопробіг.

"Ніхто не може заборонити кожному окремо прикрасити свою машину прапором та їздити протягом всього дня вулицями міст і сіл нашого Криму", - розповів організатор свята, член Меджлісу кримськотатарського народу Ділявер Акієв.

За його словами, основні заходи, присвячені Дню прапора, пройдуть у Сімферополі в мікрорайоні Фонтани.

Там запланований конкурс малюнків на асфальті, фотоконкурс "Байрагім" (Мій прапор), командні квест-ігри, виставка майстрів декоративно-прикладного мистецтва, майстер-клас з гончарного мистецтва, а також спортивні та кулінарні конкурси.

 Прапор кримських татар. Блакитний колір використовувався ще у прапорах Кримського Юрту (ханства).

Золотий герб — тарак-тамга ("герб-гребінь") — є родовим знаком Ґераїв, які були єдиною правлячою династією Кримського Юрту протягом існування держави (1449-1873). 

Після проголошення Україною незалежності (1991 рік) прапор був прийнятий Курултаєм кримськотатарського народу як національний

День кримськотатарського прапора цього року вперше проходитиме на огородженій території, а біля входу будуть встановлені характерні для масових заходів у РФ металодетектори.

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що рівень ксенофобії "кримської влади" при розгляді заявок саме від кримських татар на проведення масових заходів зашкалює до "позамежного рівня".

Нагадаємо, окупаційна влада Сімферополя відмовила Меджлісу у проведенні Дня кримськотатарського прапора в центрі міста, а також не узгодила з ним маршрут автопробігу, приуроченого до цього свята.

У травні 2014 року окупаційна влада Криму забороняла кримським татарам проводити масові заходи до 70-річчя сталінської депортації.

Дивіться також інші матеріали за темою "Символіка"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.