Руйнується унікальна церква часів Київської Русі - нардеп

В місті Остер на Чернігівщині руйнується церква Юрієвої Божниці (пам’ятка історії та архітектури національного значення).

Про це повідомляє голова підкомітету ВР з питань охорони та популяризації культурної спадщини Олександр Бригинець.

Щоправда, прес-служба народного депутата не зовсім вірно називає церкву в Острі. "Юр'єва божниця" - літописна назва, на честь князя Юрія Довгорукого (похованого на київському Печерську засновника Москви), котрий нібито замовив фресковий розпис для неї. Сама ж церква присвячена Святому Михаїлу.

Вікна вибиті

"На споруді відсутні вікна, через що всередині будівлі створюються несприятливі умови для збереження унікальних фресок часів Київської Русі, - стверджує Бригинець. - Крім того, біля церкви немає охоронного знаку, який вказував би, що це пам’ятка архітектури, яка охороняється державою".

 Фото прес-служби Бригинця

Нардеп звернувся до Чернігівської ОДА та до Міністерства культури з проханням провести необхідні роботи з консервації існуючого стану пам’ятки архітектури Юрієвої Божниці; провести комплексну перевірку стану споруди, притягнути до відповідальності установи, які повинні були забезпечувати її охорону та збереження; встановити необхідні охоронні знаки та інформаційні стенди; а також розглянути можливість комплексної реставрації церкви та облаштування в ній музею.

Церква Святого Михаїла - храм княжого замку в Острі. Споруджена за наказом переяславського князя Володимира ІІ Всеволодовича (Мономаха) 1098 року. Збереглися тільки вівтар і частина східної стіни.

 Фото: en.wikiprdia.org

Михайлівська церква - єдина пам'ятка монументальної архітектури Переяславського князівства, яка дійшла до наших днів (хоч і фрагментарно).

 Фото: В'ячеслав Воробей

Значний інтерес являє стінопис інтер'єра апсиди, яка належить школі київського монументального живопису XII ст. Фрески виконано між 1098-1125 роками.

Дивіться також інші матеріали за темою "Київська Русь"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.