ПОМЕР ІВАН ПЛЮЩ. Кілька цитат політика

Колишній голова Верховної Ради та секретар РНБО Іван Плющ запам'ятався не тільки як політичний "важковаговик", але й майстер специфічних "народницьких" перлів.

Деякі з цитат Івана Плюща згадує Корреспондент.net.
 
"Депутате Заєць! Не стрибайте по залі! Ви ж не в лісі!" - одна з найвідоміших фраз, кинута з президії в залу на адресу народного депутата Івана Зайця.
 
Пізніше, коли той став міністром екології, Іван Плющ пожартував: "Які Зайці, така й екологія".
 
Одного разу, коли нардепи висували кандидатів у судді Конституційного суду, терпіння Івана Плюща урвалося: "Зачекайте! Так це ж силу-силенну кандидатів зможуть висунути. А що робити з вже висунутими членами?"
 
Легендарною стала і дикція Івана Плюща, який вимовляв замість звуку "ф" - "хв": "Включіть мікрохвона у задньому проході!"

Також Історична Правда пригадує політичний анекдот 1990-х: "Іване Степановичу, чому ви кажете "депутат Хвіленко", але "фіртка"?"

Іван Плющ (ліворуч) і майбутній президент України Леонід Кравчук у президії Верховної Ради - чи то ВР УРСР, чи то вже ВР незалежної України. 1990-91 рр. Фото: BBC

Коли у ВР хотіли "продавити" один із законопроектів, Іван Плющ поставив риторичне питання: "Навіщо його пхати, якщо воно не лізе?"
 
Також покійний спікер став автором воістину золотого афоризму "Впихнути невпіхуєме".
 
"Депутат! Не пам'ятаю хвамілії - той, що в піджаку!"
 
"Я б не хотів, щоб тут влаштовували системи голосування, які могли б дозволяти голосувати із супутника".

"Я за життя стiльки сала з'їв, що соромно свиням в очi дивитись".

"Севрюгу [в часи СРСР] можна було купити, лосося, воблу. А коли у тебе є можливість все це купити, пропадає бажання запасатися або наїдатися про запас".

У новій "Таврії". Фото з архіву Вахтанга КІПІАНІ

"Ви думаєте, чому нас весь світ так боявся? Тому що іноземцям ставало страшно, коли вони в наші громадські туалети заходили!".
 
"Ті, кого сьогодні називають олігархами і хто їздить на мерседесах, прийшли до свого багатства за принципом "із грязі в князі". У мене нема потреби в таких грошах – я вважаю себе забезпеченою людиною вже понад 30 років. Моя зарплата за часів Союзу була 1300 рублів, із 68-го року у мене було дві машини і два водії. В 84-му я став Головою Київського облвиконкому і мав на машині номер 80-02. Оця 80-та серія означала, що ДАІшники, коли машину бачили, тікали з перехрестя. Вище були тільки члени політбюро - у них номери починалися на 60. І мені не треба були ніякі "бізнеси".

А ще пригадуємо чудовий вираз "...всім профсоюзам і профспілкам".

Як повідомлялося, Іван Плющ помер у ніч на 26 червня у Києві на 73 році життя.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.