Крим належав Росії тільки 80 років - французький історик

Офіційний Кремль та його господар спотворюють cвітову історію, називаючи анексований Крим "невід'ємною частиною російської історії". У складі Росії ця територія перебувала лише 80 років.

Про це заявив  Антуан Аржаковський, повідомляє Укрінформ.

За словами науковця, путінські "недолугі аргументи" не можуть переконати жодного серйозного історика у світі.

"Люди розуміють, що не можна сприймати історію Криму безперервно від Київської Русі, де хрестився князь Володимир, до сучасної Росії, - наголосив Аржаковський. - А це те, що робить Владімір Путін".

На його думку, проблема полягає в тому, що постійно плутають історію Русі (Київської) з історією Московії (Росії).

"Це всім відомо в Україні, але, на жаль, в Західній Європі люди не завжди розуміються у тонкощах цих історичних назв, - аргументував  Аржаковський. - Я пояснюю: це дивно, так само як, наприклад, говорити, що Франція доводиться дочкою Італії, хоча Італія стала державою тільки наприкінці XIX століття".

Він пояснив, що росіяни "понаїхали" на півострів після поразки Російської імперії у Кримській війні в 1856 році і залишалися до 1922 року.

За словами Аржаковського, у 1922 році Крим – це вже окрема республіка, але не українська і не російська, а радянська [перший уряд Кримської Автономної соціалістичної радянської республіки очолив голова більшовицького уряду казанських татар Сахиб-гару Саїд-Галієв - ІП].

"Крим – це частина російської історії тільки 70 років. Після Другої Світової війни - тільки 10 років, з 1945-го [коли автономну республіку було перетворено на звичайну область у складі РСФРР] до 1954 року. Крим менше ста років був частиною сучасної Росії", – підсумував науковець.

Антуан Аржаковський (Франція) - доктор історичних наук, екс-дипломат французького МЗС, професор Українського католицького університету.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.