Кримським татарам укотре заборонили збиратися на мітинг

Окупаційна влада Сімферополя заборонилa проводити заходи до Дня кримськотатарського прапора в центрі міста.

Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив секретар Меджлісу Ділявер Акієв.

За його словами, Меджлісом було подано повідомлення до Сімферопольської міської ради про те, що 26 червня кримські татари будуть проводити в парку ім. Треньова в Сімферополі культурно-масові заходи, присвячені Дню кримськотатарського прапора.

Влада відповіла відмовою, пославшись на небезпеку для "сотень дітей".

"Загалом, через те, що в парку працює безліч атракціонів, відбуваються різні конкурси та виставки, і через те, що парк відвідують "сотні дітей" - проведення нами Дня прапора може порушити громадський порядок, законні інтереси інших громадян", - цитує Акієв.

На думку окупаційної влади, "скупчення великої кількості людей на обмеженій території, не призначеній для розміщення додатково заявленої кількості учасників, може створити умови для порушення громадського порядку, прав і законних інтересів інших громадян".

"Нами були заплановані низка конкурсів для дітей. Була запланована виставка і багато іншого. Але нам НЕ МОЖНА, адже наші діти можуть порушити громадський порядок, - додав Акієв. - А той єдиний дитячий паровозик, який катається порожнім по парку, мабуть, і є "атракціонами, попит на які зростає під час шкільних канікул".

"Це все не може довго тривати! - наголосив секретар Меджлісу. - Всякому терпінню приходить кінець!"

Як відомо, у травні 2014 року окупаційна влада Криму забороняла кримським татарам проводити масові заходи до 70-річчя сталінської депортації.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.