Спецпроект

"Київенерго" відімкнула освітлення історичних пам'яток в центрі

Компанія "Київенерго" 16 червня відімкне від електропостачання низку вулиць у центрі столиці та історичні пам’ятки Києва.

Про це повідомляє УП.Київ.

За словами прес-служби компанії, відключення – це вимушений крок, пов'язаний з заборгованістю комунального підприємства "Київміськсвітло", яка сягнула понад 38,3 мільйона гривень.

"16 червня заплановано відключити від електропостачання об’єкти вуличного освітлення у Печерському, Голосіївському та Шевченківському районах Києва",- йдеться в повідомленні.

Також у "Київенерго" відзначили, що змушені відключити об’єкти освітлення історичних пам’яток міста - пам’ятника князю Володимиру Великому та Аскольдової могили, Співочого поля.

Крім того, компанія вже відключила вуличне освітлення на деяких вулицях Солом'янського, Святошинського, Дарницького та Оболонського районів столиці.

У "Київенерго" нагадали, що загальний борг столичних споживачів за спожиту електроенергію на початок червня сягнув 845 мільйонів гривень.

"Комунальне підприємство "Київміськсвітло" є одним із найбільших боржників за електропостачання, і з травня 2013 року повністю припинило розрахунки з "Київенерго"", - наголосили у прес-службі енергокомпанії.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.