У ХАРКОВІ ХОЧУТЬ ПРИБРАТИ ЛЕНІНА

З центральної частини Харкова потрібно прибрати усі пам'ятники, які розділяють суспільство. В тому числі - пам'ятник Леніну.

Про це заявив в.о. заступника голови Харківської ОДА Іван Варченко, повідомляє ТСН.

Знищувати Леніна Варченко не збирається, замість цього направить його до пантеону.

"Я за те, щоб у Харківській області був пантеон пам'ятників, які є цінними для окремої категорії громадян, - сказав чиновник. - Центральні площі повинні бути прикрашені тими символами, які є спільними для всіх, наприклад, іменами нобілевських лауреатів".

Заступник керівника Харківської області зазначив, що йому хотілося б створити гармонійний і неконфліктний культурний простір в області. Інформаційна частина цього простору полягає не тільки в пам'ятниках, але й у назвах вулиць і площ.

"Я дотримуюсь тієї позиції, що харківські вулиці та площі повинні носити неконфліктні для харків'ян та українців назви", - сказав Варченко.

Як відомо, у Польщі з'явився пам'ятник Леніну, який пісяє.

8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну. У Харкові ці спроби увінчалися масовими сутичками.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.