Через окупацію кримськотатарська мова може не перейти на латинку

Використання латинської графіки в абетці кримськотатарської мови - під загрозою через законодавство РФ.

Про це повідомляє агенція QHA.

Більше 20 років кримськотатарська мова переживає реформу переходу з кириличної графіки на латинку. Ще в 1992 році в кримськотатарському співтоваристві була прийнята латинська графіка, а в 1997 році її ратифікувала Верховна рада Криму.

Досі повноцінного переходу писемної мови на нову графіку не відбулося, повідомляє видання. До того ж закон "Про мови народів РФ" вимагає, що всі абетки мають будуватися на графічній основі кирилиці. Інша графіка може встановлюватися лише федеральними законами.

 

За словами професора Аділе Емірової, необхідність прийняття нової графіки полягає в тому, що латинська абетка найбільш адекватно передає звуковий склад кримськотатарської мови і дозволяє уникнути використання диграфів (Кь, нь, г', дж).

"Якщо Україна не забороняла, але й нічого не робила для того, щоб перейти на латинку, то в російському законі написано - тільки кирилиця. - зазначила Емірова. - Отже, нам, мабуть, не дозволять використовувати латинську графіку".

Меджліс планує підняти це питання на засіданні робочої групи, яка готує законопроект про освіту у самопроголошеній "Республіці Крим".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.