Замість Леніна у Дніпропетровську буде меморіал Небесній Сотні. ФОТО

На дніпропетровській площі Героїв Майдану на місці пам'ятника Леніну планують спорудити меморіал загиблим під час революції.

Про це повідомляє gorod.dp.ua.

Меморіал у вигляді басейнy-фонтана пропонує встановити переможець конкурсу "Пам'ятник Небесної сотні", проведеного дніпропетровською філією Спілки архітекторів України.

На дні басейну напишуть імена загиблих під час протестів у січні-лютому 2014 року, а у воді буде відображатися небо, що символізуватиме зв'язок небесних воїнів із площею Героїв Майдану.

Автор проекту Всеволод Зарічний пропонує встановити на місці постаменту пам'ятника Леніна басейн висотою 40 сантиметрів і діаметром 15 метрів.

 

Дно басейну зроблять з білого мармуру, а бічну частину - з чорного граніту. За словами скульптора, фонтан не буде призначено для купання.

"Шар води буде всього пару міліметрів, адже її завдання - відображати небо, - пояснив Зарічний. - Філософія води демонструє швидкоплинність часу, а відображення неба - символ того, куди потрапляє людина після смерті".

 

По колу всередині басейну будуть написані імена загиблих на Майдані. У нічний час доби імена підсвічуватимуться.

Конструкція басейну також зручна для покладання квітів. Їх автор пропонує розміщувати по всьому колу, що додасть пам'ятнику вигляд традиційного українського вінка.

 

Як відомо, 22 лютого міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування центральної площі Леніна на площу Героїв Майдану.

Тоді ж мітингувальники повалили пам'ятник Володимиру Леніну на цій площі.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.