Товариство "Меморіал" у Росії оголосили "іноземним агентом"

Замоскворецький суд Москви зобов'язав правозахисний центр "Меморіал" зареєструватися як іноземного агента.

Про це повідомляє ИТАР-ТАСС.

Навесні 2013 року прокуратура зобов'язала "Меморіал" зареєструватися як іноземного агента, що було оскаржено правозахисною організацією. Тепер суд не знайшов підстав для задоволення скарги .

Рішення Замоскворецкого суду може бути оскаржене в апеляційній інстанції. Представники "Меморіалу " заявили про необхідність вивчити судовий акт і після цього звертатися до Мосміськсуду.

Представник "Меморіалу" Кирило Коротєєв у суді визнав факт отримання фінансування з-за кордону, але наголосив, що "Меморіал" не займається політичною діяльністю, не здійснює вплив на громадську думку і прийняття державних рішень - а отже, не може бути зарахований до іноземних агентів.

Юристи організації послалися на соціологічні опитування "Левада-центру", згідно з якими 62% населення Росії сприймають словосполучення "іноземний агент" негативно і асоціюють його носія з "ворогом , розвідником, шпигуном".

Відповідно до законодавства у Росії, "іноземним агентом" є некомерційна організація, яка отримує грошові кошти та інше майно від іноземних держав, громадян, організацій (в тому числі і міжнародних) і бере участь у політичній діальності на території РФ в інтересах іноземних джерел.

Раз на півроку "агенти" повинні звітувати про свою діяльність та персональний склад керівних органів, щоквартально - про витрачання грошових коштів і використання іншого майна. Раз на рік органи РФ перевіряють "іноземних агентів", є також позапланові перевірки, які можуть проводитися за повідомленнями "наявність у діяльності ознак екстремізму".

"Меморіал" — товариство, котре займається збереженням пам'яті стосовно політичних репресій у СРСР у XX сторіччі та правозахистною діяльністю. Засноване у 1989 році.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.