МЗС Росії не розуміє, чому принц Чарльз порівняв Путіна з Гітлером

Росія просить офіційних пояснень у Лондона з приводу висловлювань британського принца Чарльза, який порівняв російського президента Владимира Путіна з лідером Третього рейху Адольфом Гітлером.

Про це заявив офіційний представник російського МЗС Олександр Лукашевич, повідомляє Дзеркало тижня із посиланням на ИТАР-ТАСС.

За даними Російської служби ВВС, 22 травня радник-посланець посольства РФ у Лондоні Олександр Крамаренко має зустрітися з представниками МЗС Сполученого Королівства, щоб обговорити "обурливі висловлювання принца Чарльза у Канаді" про Путіна.

Напередодні зустрічі російська дипмісія "запитала у Форін-офісу офіційних роз'яснень", зазначили у посольстві РФ.

Несхвальна оцінка політики Росії щодо України і анексії Криму разом з порівнянням Путіна з Гітлером пролунали з вуст принца під час його візиту в Канаду в приватній бесіді з 88-річної єврейкою Маріанною Фергюсон, волонтером Морського музею Атлантики, яка в дитинстві втекла з нацистської Німеччини на північноамериканський континент.

За словами жінки, після того, як вона розповіла Чарльзу свою історію, принц зазначив, що тепер "Путін робить приблизно те саме, що й Гітлер".

Британський прем'єр-міністр Девід Кемерон відмовився коментувати заяву принца, заявивши, що її було зроблено в приватній бесіді. Прес-служба самого Чарльза підтвердила: "Принц Уельський не прагне до того, щоб робити публічні політичні заяви під час приватних бесід".

При цьому в прес-службі оголосили, що спадкоємець британського престолу не буде зустрічатися з російським лідером у Франції під час пам'ятних заходів на честь 70-річчя відкриття другого фронту союзників у Нормандії.

Непрямі порівняння Путіна з Гітлером у зв'язку з подіями в Україні раніше вже не раз лунали з вуст провідних політиків різних країн.

На початку березня аналогію між Путіним і Гітлером провела екс-держсекретар США Гілларі Клінтон, коментуючи дії Росії в Україні. Інше недвозначне порівняння в цьому плані зробив міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойбле після приєднання Криму до Росії.

Як відомо, у березні 2014 року з посади в Московському інституті міжнародних відносин було звільнено професора Андрєя Зубова, який засудив вторгення Росії у Крим, порівнявши його з гітлерівською анексією Австрії у 1938 році.

Після цього прокремлівська газета "Известия" надрукувала матеріал про те, що Гітлер до 1939 року був "політиком найвищого класу", збираючи німецькі землі.

Тоді ж мерія чеського міста Ліберець вивісила на фасаді міської ратуші величезний плакат, на якому президент РФ Владімір Путін зображений у збірному образі Гітлера-Сталіна.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.