Спецпроект

На Волині відкрили пам'ятник жертвам Голокосту. ФОТО

У Володимирі-Волинському урочисто відкрили пам’ятник жертвам Голокосту - перший пам’ятний знак, який з’явився у місті на вшанування пам'яті євреїв.

Ініціатором спорудження монументу став голова єврейської громади Володимира-Волинського Володимир Музиченко, повідомляють Волинські новини.

Пам'ятник розташовано на вулиці Т. Шевченка - на місці єврейського гетто, яке тут в роки Другої світової війни створили нацисти. Кошти на його виготовлення надійшли від благодійників, скульптори - лучани.

"1 травня 1942 року гетто було зачинено і всі люди перетворилися із жителів гетто у його в’язнів, - нагадав Музиченко. - І протягом 1942-43 років практично всіх цих людей було знищено - від немовлят до немічних старих, незважаючи ні на стать, ні на соціальний статус".

Активіст нагадав, що 72 роки після завершення війни тема Голокосту оминалася офіційною владою. У Володимирі-Волинському не було жодного місця, яке би нагадувало про волинян, які завинили перед нацистами лише тим, що народилися від матері-єврейки.

"Ми не маємо право забути про злочин проти нашого народу, і цей пам’ятник буде нагадуванням для наших предків і застереженням на майбутнє, - наголосив Музиченко. - Такі страшні злочини як Голодомор та Голокост ніколи не повинні повторитися".

 

Міський голова Володимира-Волинського Петро Саганюк, виступаючи на відкритті, додав, що єврейська громада була значною у місті і зробила чималий внесок у його розвиток.

Також перед присутніми виступив Праведник світу Микола Ваврисевич, родина якого в роки Другої світової війни врятувала від смерті більше десятка євреїв.

"1 вересня 1942 року з гетто цілодобово їхали машини у яких вивозили на страту євреїв, - розповів Ваврисевич. - Так тривало кілька днів. Плач стояв страшний. І тепер я прошу – будьте пильні і пам’ятайте тих, хто жив поруч з вами, бо ми всі на одній землі одна громада".

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.