Спецпроект

У Музеї Грушевського розкажуть про почуття історика до оперної діви

У цьогорічну Ніч Музеїв є нагода поринути у світ юнацьких захоплень Михайла Грушевського.

"Після заходу сонця, коли зали музею Грушевського порожніють, дім на Паньківській, 9 продовжує жити ледве чутними відголосками милих серцю родинних історій та споминів своїх колишніх власників", анонсують захід на FB-cторінці Історико-меморіального музею Михайла Грушевського в Києві..

Камерна аматорська вистава "Маленький романтичний епізод мого життя" - за мотивами спогадів ученого - присвячена історії знайомства історика з оперною співачкою Оленою Марковською у Тифлісі [нинішній Тбілісі] у 1885 році.

 

Чарівний образ талановитої красуні надихнув Михайла на прекрасні ліричні поезії, що прозвучать цього вечора у затишній оселі Грушевських на Паньківській.

Перед виставою в усіх охочих буде нагода оглянути нову виставку декоративних розписів і акварелей Любові Панченко з колекції Музею шістдесятництва.

Акція відбудеться 17 травня 2014 року о 20:00. Вхід за попереднім записом (тел.: 288-28-85).

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.