Спецпроект

У Музеї Грушевського розкажуть про почуття історика до оперної діви

У цьогорічну Ніч Музеїв є нагода поринути у світ юнацьких захоплень Михайла Грушевського.

"Після заходу сонця, коли зали музею Грушевського порожніють, дім на Паньківській, 9 продовжує жити ледве чутними відголосками милих серцю родинних історій та споминів своїх колишніх власників", анонсують захід на FB-cторінці Історико-меморіального музею Михайла Грушевського в Києві..

Камерна аматорська вистава "Маленький романтичний епізод мого життя" - за мотивами спогадів ученого - присвячена історії знайомства історика з оперною співачкою Оленою Марковською у Тифлісі [нинішній Тбілісі] у 1885 році.

 

Чарівний образ талановитої красуні надихнув Михайла на прекрасні ліричні поезії, що прозвучать цього вечора у затишній оселі Грушевських на Паньківській.

Перед виставою в усіх охочих буде нагода оглянути нову виставку декоративних розписів і акварелей Любові Панченко з колекції Музею шістдесятництва.

Акція відбудеться 17 травня 2014 року о 20:00. Вхід за попереднім записом (тел.: 288-28-85).

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.