В українській Вікіпедії - півмільйона статтей

В україномовній Вікіпедії з’явилася 500-тисячна стаття.

Про це повідомляє офіційний блог Вікімедіа Україна.

Півмільйонна стаття Української Вікіпедії присвячена електронному газу. Її створив користувач із ніком "Звірі" 12 травня, о 13:41.

Як зазначають у Вікімедіа Україна, ця подія є значним досягненням, оскільки із 286 мовних розділів вільної енциклопедії лише 16 мають понад 500 тисяч статей.

Наразі українська Вікіпедія - на 16-му місці у світі за кількістю статей. За обсягом інформації український розділ енциклопедії посідає 12 місце, вміщуючи в собі 2,8 гігабайтів тексту.

На момент виходу цієї новини на 500 тисяч статей і понад 70 млн переглядів щомісяця в україномовній Вікіпедії є лише трохи більше двох тисяч редакторів — це близько 250 статей на редактора.

Вікіпедія - електронна енциклопедія, заснована в 2001 році Джиммі Bейлсом і Ларрі Сенгером. Власником сайту виступає "Фонд Вікімедіа", що має 19 регіональних представництв.

Основною особливістю енциклопедії є те, що створювати і редагувати статті може, в принципі, кожен користувач інтернету. Вікіпедія створюється багатьма добровольцями з усього світу на 282 світових мовах. Вона містить понад 20 мільйонів статей.

У квітні 2014 року директор Російської публічої бібліотеки висловив обурення, що Вікіпедія "контролюється з США", і запропонував створити російський аналог Вікі. - з блекджеком та іншими радощами

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.