У Харкові скасували парад на День Перемоги

Харківська обласна державна адміністрація скасувала військовий парад 9 травня, у Харкові.

Про це заявив голова облдержадміністрації Ігор Балута журналістам на прес-конференції, повідомляє прес-служба Харківської ОДА.

За його словами, рішення було прийнято на підставі інформації від силових органів. 

"Ми розраховували, що зможемо купірувати ситуацію, але у нас є дані, що плануються не просто провокації від громадян, які чимось не задоволені, а провокації, пов'язані з масовими жертвами. Ми обговорили ці питання в штабі і з представниками ветеранських організацій", - сказав Балута.

Ветеранські організації області з розумінням поставилися до такого рішення. Більш того, за словами голови Харківської обласної організації ветеранів України Анатолія Хіневича, ветерани самі просили розглянути питання про обмеження масових заходів.

"Сьогоднішні умови наклали певні обмеження, про які сказав Ігор Миронович. Вони несуть певну небезпеку з точки зору застосування техніки та інших видів озброєнь. Ми з цим рішенням згодні", - заявив Хіневич.

"Ветерани самі запропонували – тому що вони виходять і в інтернет, і програми переглядають – вони самі сказали: запропонуйте, коли підете на нараду, щоб все-таки скасували масовість на площі. Ми не хочемо ризикувати життям людей, раз така обстановка складна", - розповіла виконавчий директор Харківської обласної Асоціації громадських організацій інвалідів и ветеранів війни Валентина Дроботько.

За словами Балути, святкові заходи на площі в Харкові могли зібрати від 55 до 80 тисяч людей. "Ми планували парад з військовою технікою і літаками", - розповів голова ОДА.

Він повідомив, що менш багатолюдні заходи, присвячені Дню Перемоги, - покладання квітів на Меморіалі в Лісопарку і на Висоті маршала Конєва, - обов'язково будуть проведені. Також в районах Харкова та області працюватимуть польові кухні, святкові заходи відбудуться і в навчальних закладах Харківщини.

На сайті Харківської ОДА у вівторок ввечері з’явилося звернення до мешканців Харківської області, в якому Балута висловив ветеранам вдячність за подвиг у Другій Світовій війні, але пояснив, що "цього року вперше з моменту офіційного святкування 9 травня ми змушені відмовитися від проведення масових заходів".

"Це рішення далося нам нелегко і з болем у серці, оскільки до сьогоднішнього ранку (6 травня) ми проводили все необхідне для гідного святкування Дня Перемоги. На жаль, відомості, які ми маємо, свідчать про спроби деструктивних сил, в тому числі і зарубіжних, зазіхнути на честь, гідність, здоров'я і саме життя учасників святкових заходів", - наголосив Балута.

Він закликав ветеранів "залишаться вдома в цей неспокійний і небезпечний час" і відзначити День Перемоги в сімейному колі, бо "немає більш страшної і підлої провокації, ніж підняти руку на учасника Великої Вітчизняної війни".

У квітні депутат Харківської облради Михайло Добкін повідомив, що з ініціативи міського голови Геннадія Кернеса у місті планується масштабний військовий парад з використанням військової техніки,

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.