Спецпроект

Помер власник колекції картин, награбованих нацистами

На 82-му році життя помер німецький колекціонер Корнеліус Ґурліт - син арт-ділера Гітлера і власник величезної добірки творів мистецтва, викрадених нацистами.

Про це повідомляє ВВС.

Раніше у його мюнхенському помешканні знайшли понад 1400 робіт, серед яких - картини Пікассо і Матісса.

Багато зі знайдених картин вважалися загубленими або знищеними - аж поки у 2012 році податкові інспектори не виявили його безцінну колекцію.

Корнеліус Ґурліт був сином арт-дилера Адольфа Гітлера. Гільдебранд Ґурліт мав справу з творами, які нацисти відбирали в євреїв або які вважалися надто "дегенеративними", щоб виставлятися в німецьких музеях.

Торік Ґурліт заявив, що ніколи добровільно не віддасть картини, однак пізніше погодився співпрацювати з німецькою владою, яка вивчала походження картин.

Сцена на пляжі німецького імпресіоніста Макса Лібермана - одне з важливих відкриттів колекції

Колекціонер не вів екстравагантного способу життя і продавав картини лише тоді, коли йому були потрібні гроші.

Про колекцію стало відомо після того, як під час планової перевірки пасажирів потяга зі Швейцарії у пана Ґурліта, який був серед них, знайшли пачки з грошима. Після цього поліція почала розслідувати, чи не уникав він сплати податків.

У лютому 2012 року інспектори виявили в його квартирі в Мюнхені понад 1400 робіт. Ще 60 було в його будинку в Австрії. Серед них - твори П'єра-Огюста Ренуара, Марка Шагалла, Еміля Нольде і Макса Лібермана.

Вартість колекції становить близько 1,35 млрд доларів США.

За німецьким законом Корнеліус Ґурліт не був зобов'язаний віддавати картини їхнім справжнім власникам, оскільки збіг термін давності - 30 років. Навіть якби було доведено, що роботи вкрадені нацистами, він усе одно залишився б їхнім власником.

Доля скарбів Ґурліта наразі залишається незрозумілою,

Інші матеріали за темою "Живопис"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.