Білборди з нагоди Дня Перемоги закликають до єдності країни. ФОТО

Напередодні 9 травня на рекламних площах Києва та області з'явилися зображення ветеранів - уродженців різних регіонів України, які захищали Україну від нацистів під час Другої світової війни.

На всіх зображеннях розміщено - українською або російською мовами - напис "Спасибі за мир! Слава Україні!"

Біля фотографії кожного ветерана є деталь біографії, пов'язана з місцем народження і регіоном, який він захищав під час війни.

Ось деякі з цих біографічних деталей: "Житель Києва, захищав Крим", "Народилася на Київщині, визволяла Луганщину", "Народився на Луганщині, визволяв Галичину", "Виріс на Донбас, визволяв Київ".

 
 
 
Фото: vgorode

Як відомо, Український інститут національної пам'яті спільно з Інститутом історії України НАНУ пропонують зробити загальноукраїнським символом Дня Перемоги квітку червоного маку.

Дивіться також інші матеріали за темою "День Перемоги"

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.