У Кремлі не вшанували внесок міста-героя Києва у Перемогу? ФОТО

В Олександрівському саду біля Кремля (Москва) стела, присвячена місту-герою Києву, залишена без квітів.

Всі інші стели, присвячені "містам-героям", вшановані квітами, повідомляє у своєму твітері російський журналіст Євґєній Фєльдман.

 Фото: Євґєній Фєльдман

В коментарях під постом Фєльдмана москвичі обіцяють до 9 травня принести під стелу "Київ" букети квітів.

Міста-герої - вища відзнака для радянських міст, які героїчно оборонялися під час Великої вітчизняної війни. Почесне звання було встановлено в часи раннього Брежнєва, в 1965 році. Загалом нагороджено 12 міст (на території України - Київ, Одеса і Севастополь) і "фортеця-герой" у Бресті.

Стели з назвами міст-героїв в Олександрівському саду є складовою частиною меморіального комплексу "Могила невідомого солдата".

Як відомо, у грудні 2010 року Владімір Путін заявив, що Росія виграла б у Другій світовій війні і без допомоги українців.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кремль"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.