Російський суд визнав німецького історика "екстремістом"

Дані досліджень військового історика з Німеччини Себастьяна Штоппера за рішенням суду опинилися в російському Федеральному списку екстремістських матеріалів.

Про це повідомляє Радіо Свобода.
 
Себастьян Штоппер вивчає партизанський рух у Брянській області РФ. Йому вдалося знайти в німецьких архівах і передати до Росії партизанські щоденники та інші документи.

На підставі своїх досліджень в 2012 році він захистив дисертацію в Берліні.

Із Себастьяном Штоппером робив інтерв'ю російський "Перший канал", його приймав брянський губернатор, статтю про історика надрукував журнал "Огонек". Проте минулого року все змінилося, зазначає видання.

В інтернеті стали з'являтися статті, де Штоппера називали "істориком, що грає в ігри на попелі і кістках" і "бюрократом на крові", а потім суд вирішив, що в записах у своєму блозі Штоппер виправдовує дії німецьких окупантів і "принижує значимість" військових операцій радянських партизан на Брянщині.

Радянський районний суд міста Брянськ визнав, що записи історика мають "екстремістське спрямуванння". У квітні 2014 вони були додані до федерального списку екстремістських матеріалів.

Згідно з висновком суду, записи Штоппера в ЖЖ і коментарі до них можуть:

"- сприяти формуванню у читачів негативної установки щодо соціальних ідеалів і духовних цінностей (героїзм предків, шанобливе ставлення до ветеранів партизанського руху та їх військовим заслугам), чинних у сучасному суспільстві,

- сприяти формуванню у читачів негативної установки щодо історії Великої Вітчизняної війни в цілому і партизанського руху на Брянщині зокрема,

- негативно впливати на суспільну та індивідуальну свідомість, світогляд  на процес формування соціокультурної ідентичності у молоді і на її утримання у більш старшого покоління".

"Ми вважаємо цю заборону неправомірною, - прокоментували рішення суду російські правозахисники. - В даному випадку Брянський районний суд визнав екстремізмом історичну дискусію і заборонив поширення точки зору, яка дещо (навіть не радикально) відмінна від уявлень судді".

За словами Штоппера, головний висновок його наукової роботи - архівні цифри доводять, що опір партизан і шкода, завдана ними німецькій армії, були набагато менше, ніж стверджувалося досі.

"Радянські історики завжди говорили, що тоді йшла всенародна боротьба проти окупантів, але такого я не знайшов у документах, - наголосив історик. - Саме на Брянщині ми знаємо приклад Камінського і так званої Локотської республіки [самоврядне колабораційне утворення на території Брянської, Орловської і Курської областей Росії, яке боролося з радянськими партизанами і диверсантами - ІП]. Вже з цього випливає, що всенародної боротьби не існувало".

Історик підкреслив, що ще не видав своє дослідження - суд користувався рукописом і записами у блозі. Штоппер назвав події довкола його наукової роботи дивними.

"Коли я знаходжу зниклий щоденник [радянської партизанки], вони аплодують, але якщо те ж дослідження дає результати, які не збігаються з колишніми уявленнями, тоді ці люди сердяться, - зазначив науковець. - Вони не працюють по-науковому, вони знають, що актуальна політична лінія Росії підтримує цю поведінку, консервацію застарілої картини історії".

"На мою думку, мета "патріотичного виховання читача" [в сучасній РФ] - помилкова, - наголосив Штоппер. - Мета історичної роботи не може бути націоналістичною або мілітаристською, вона повинна закликати до гуманізму".

Як відомо, раніше повідомлялося про включення до переліку "екстремістських видань" книг про Голодомор в Україні 1932-33 років.

У травні 2014 року президент РФ Владімір Путін підписав закон, який встановлює кримінальну відповідальність (до 5 років позбавлення волі) за "поширення неправдивих відомостей про діяльність СРСР" у роки Другої світової війни.

У квітні 2014 року з торгових мереж РФ без рішення суду було вилучене наукове дослідження російського історика про УПА та ОУН.

Дивіться також: "Красные партизаны Украины, 1941-1944". Правда про радянське підпілля

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.