У Києві обговорять українську ціну перемоги у Другій світовій війні

Інститут історії України НАНУ й Український інститут національної пам'яті запрошують на публічну дискусію "Ціна Перемоги: вклад українців у розгром нацизму".

"Сталін у своєму відомому тості [у травні 1945 року - ІП] назвав переможцем у війні російський народ. Потім Путін підтримав його, заявивши: перемога була можлива без українців, - йдеться в анонсі заходу. - Отож, провідні науковці намагатимуться розібратися, яким був вклад українців у перемогу над нацизмом і чи можлива вона була без нашої участі".

Час і місце: 5 травня, понеділок. 12:15 - 14:15, прес-центр Українського національного інформаційного агентства Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16).

Історики говоритимуть про матеріальні та духовні втрати України у роки німецької окупації, про боротьбу українців з нацизмом у лавах Червоної армії, армій союзників Антигітлерівської коаліції та Української повстанської армії.  

Учасники:

Лисенко Олександр, доктор історичних наук, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії НАН України;

Шаповал Юрій, доктор історичних наук, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, керівник Центру історичної політології;

В’ятрович Володимир, кандидат історичних наук, директор Українського інституту національної пам’яті, старший науковий співробітник Національного університету "Києво-Могилянська академія";

Патриляк Іван, доктор історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху;

Пилявець Ростислав, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник УІНП;

Антонюк Ярослав, кандидат історичних наук, науковий співробітник УІНП.

Круглий стіл організований Українським інститутом національної пам’яті та Інститутом історії НАН України.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.