Покажуть "Землю" Довженка з українськими титрами. ВІДЕО

В Україні розпочинається показ легендарного німого фільму Олександра Довженка "Земля" (1930) - реставрованого і з живим музичним супроводом гурту "ДахаБраха". Українські титри відновили за єдиним уцілілим - "Води в радіяторі нема".

Про це повідомляє Національний центр Олександра Довженка.

Перший показ фільму відбудеться 14 і 15 травня о 19:00 в київському кінотеатрі "Кінопанорама".

Ці виступи розпочнуть серію показів "Землі" з ДахоюБрахою у великих містах України.

"Нам вдалося знайти первісний сценарій "Землі" 1930 року, за яким ми відновили оригінальні українські написи, - повідомляють на FB Довженко-центру. - Графіка титрів була відновлена за єдиним уцілілим оригінальним титром українською "ВОДИ В РАДІЯТОРІ НЕМА".

"Земля" - останній фільм епічної трилогії Довженка — "Звенигора"-"Арсенал"-"Земля" — знімався влітку-восени 1929 року. Його присвячено темі колективізації, щойно проголошеної партією.

Довженко підходить до теми з філософським розмахом: земля у нього перетворюється на метафору національного космосу, центр і смисл існування українського селянина.

Патріархальне українське село, спокій якого порушує поява трактору, існує поза історичним часом і нагадує земний рай. В цьому гармонійному космосі землероби ведуть щасливе позачасове пасторальне життя.

Розірвання органічного й водночас містичного зв'язку з землею, яке тягне за собою колективізація, порушує одвічний порядок світобудови.

Після необхідних купюр та 32-х офіційних та приватних показів 8 квітня 1930 року "Земля" виходить на київські екрани, а вже за дев'ять днів фільм знімають з показів через звинувачення в "біологізмі" й "натуралізмі".

Фільм, однак, мав грандіозний успіх у Європі, миттєво поставивши Довженка в ряд найвидатніших режисерів свого часу. "Земля" стала вершинним твором українського кінематографу.

Стрічку було реабілітовано лише по смерті режисера. В 1958 році на міжнародному референдумі в Брюсселі найповажніші кінокритики назвали його в числі 12 найкращих фільмів світової історії кіно. 1971 року фільм було відреставровано на кіностудії "Мосфільм" під керівництвом удови Довженка Юлії Солнцевої.

2012 року Національний центр Олександра Довженка розпочав реставрацію фільму на основі оригінальної версії 1930 року. Музичний супровід до фільму "Земля" упродовж зими-весни 2012 року на замовлення Довженко-Центру створив гурт "ДахаБраха".

Як відомо, у квітні 2014 року "Книжковий Арсенал" відкрився детективною стрічкою "Сумка дипкур'єра" - теж відреставрованою Центром Довженка.

У 2013 році фестиваль DocuDays відкрився фільмом Дзиґи Вєтрова "Одинадцятий".

У 2012 році міжнародний кінофестиваль "Молодість" відкрився відреставрованим німим фільмом виробництва ВУФКУ 1929 року "Шкурник".

Дивіться також інші матеріали за темами "Кіно" та "УСРР"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.