Покажуть "Землю" Довженка з українськими титрами. ВІДЕО

В Україні розпочинається показ легендарного німого фільму Олександра Довженка "Земля" (1930) - реставрованого і з живим музичним супроводом гурту "ДахаБраха". Українські титри відновили за єдиним уцілілим - "Води в радіяторі нема".

Про це повідомляє Національний центр Олександра Довженка.

Перший показ фільму відбудеться 14 і 15 травня о 19:00 в київському кінотеатрі "Кінопанорама".

Ці виступи розпочнуть серію показів "Землі" з ДахоюБрахою у великих містах України.

"Нам вдалося знайти первісний сценарій "Землі" 1930 року, за яким ми відновили оригінальні українські написи, - повідомляють на FB Довженко-центру. - Графіка титрів була відновлена за єдиним уцілілим оригінальним титром українською "ВОДИ В РАДІЯТОРІ НЕМА".

"Земля" - останній фільм епічної трилогії Довженка — "Звенигора"-"Арсенал"-"Земля" — знімався влітку-восени 1929 року. Його присвячено темі колективізації, щойно проголошеної партією.

Довженко підходить до теми з філософським розмахом: земля у нього перетворюється на метафору національного космосу, центр і смисл існування українського селянина.

Патріархальне українське село, спокій якого порушує поява трактору, існує поза історичним часом і нагадує земний рай. В цьому гармонійному космосі землероби ведуть щасливе позачасове пасторальне життя.

Розірвання органічного й водночас містичного зв'язку з землею, яке тягне за собою колективізація, порушує одвічний порядок світобудови.

Після необхідних купюр та 32-х офіційних та приватних показів 8 квітня 1930 року "Земля" виходить на київські екрани, а вже за дев'ять днів фільм знімають з показів через звинувачення в "біологізмі" й "натуралізмі".

Фільм, однак, мав грандіозний успіх у Європі, миттєво поставивши Довженка в ряд найвидатніших режисерів свого часу. "Земля" стала вершинним твором українського кінематографу.

Стрічку було реабілітовано лише по смерті режисера. В 1958 році на міжнародному референдумі в Брюсселі найповажніші кінокритики назвали його в числі 12 найкращих фільмів світової історії кіно. 1971 року фільм було відреставровано на кіностудії "Мосфільм" під керівництвом удови Довженка Юлії Солнцевої.

2012 року Національний центр Олександра Довженка розпочав реставрацію фільму на основі оригінальної версії 1930 року. Музичний супровід до фільму "Земля" упродовж зими-весни 2012 року на замовлення Довженко-Центру створив гурт "ДахаБраха".

Як відомо, у квітні 2014 року "Книжковий Арсенал" відкрився детективною стрічкою "Сумка дипкур'єра" - теж відреставрованою Центром Довженка.

У 2013 році фестиваль DocuDays відкрився фільмом Дзиґи Вєтрова "Одинадцятий".

У 2012 році міжнародний кінофестиваль "Молодість" відкрився відреставрованим німим фільмом виробництва ВУФКУ 1929 року "Шкурник".

Дивіться також інші матеріали за темами "Кіно" та "УСРР"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.