Спецпроект

У Волинському музеї - виставка про депортованих із Польщі українців

У Волинському краєзнавчому музеї відбулося відкриття виставки "Холмщина. Історія трагедії. Події та долі".

Виставка приурочена до 70-ої річниці примусового виселення етнічних українців з території Польщі у 1944-1947 роках, повідомляє офіційний сайт музею.

На виставці представлені матеріали з фондів закладу. Подані особисті фотодокументальні архіви багатьох родин, депортованих з території Польщі до УРСР. Серед них - особистий архів Надії Горлицької, родина якої більше п’ятдесяти років зберігала одну з найбільших святинь православної церкви – чудотворну ікону Холмської Божої Матері ХI століття.

Матеріали виставки розповідають про життєвий і творчий шлях українського державного і культурного діяча, вченого-мовознавця, історика церкви Митрополита Іларіона (в миру Іван Огієнко).

Окремий великий розділ виставки становлять етнографічні матеріали, протягам багатьох років збережені в родинах холмщаків.

Ряд матеріалів розповідає про сучасну діяльність Волинського обласного ветеранського громадсько-культурного товариства "Холмщина". Також окрасою виставки стали етнографічні матеріали: це вишитий одяг, рушники, посуд, побутові речі та меблі перевезені з Холмщини.

Виставка підготовлена відділом новітньої історії Волинського краєзнавчого музею, і є вже третьою за відліком експозицією про трагічну долю українців Холмщини, значно доповненою і розширеною за рахунок надходжень до музею нових експонатів.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.