Спецпроект

У Волинському музеї - виставка про депортованих із Польщі українців

У Волинському краєзнавчому музеї відбулося відкриття виставки "Холмщина. Історія трагедії. Події та долі".

Виставка приурочена до 70-ої річниці примусового виселення етнічних українців з території Польщі у 1944-1947 роках, повідомляє офіційний сайт музею.

На виставці представлені матеріали з фондів закладу. Подані особисті фотодокументальні архіви багатьох родин, депортованих з території Польщі до УРСР. Серед них - особистий архів Надії Горлицької, родина якої більше п’ятдесяти років зберігала одну з найбільших святинь православної церкви – чудотворну ікону Холмської Божої Матері ХI століття.

Матеріали виставки розповідають про життєвий і творчий шлях українського державного і культурного діяча, вченого-мовознавця, історика церкви Митрополита Іларіона (в миру Іван Огієнко).

Окремий великий розділ виставки становлять етнографічні матеріали, протягам багатьох років збережені в родинах холмщаків.

Ряд матеріалів розповідає про сучасну діяльність Волинського обласного ветеранського громадсько-культурного товариства "Холмщина". Також окрасою виставки стали етнографічні матеріали: це вишитий одяг, рушники, посуд, побутові речі та меблі перевезені з Холмщини.

Виставка підготовлена відділом новітньої історії Волинського краєзнавчого музею, і є вже третьою за відліком експозицією про трагічну долю українців Холмщини, значно доповненою і розширеною за рахунок надходжень до музею нових експонатів.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.