З'явився освітній інтернет-портал "Тарас Шевченко"

Творчий колектив шевченкознавців та фахівців у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, створили науково-освітній інтернет-портал "Тарас Шевченко".

Метою створення порталу є ознайомлення української та світової спільноти з усіма аспектами життя і творчості Шевченка, пише УП.Життя.

Окрім основних розділів порталу реалізовано низку сервісів, які дозволять працювати із накопиченою базою даних (знань).

"Створено інтерактивну мапу, за допомогю якої можна подорожувати місцями, пов'язаними із життям та творчістю Тараса Шевченка, вивчати маршрути його подорожей, бути віртуально присутніми за допомогою 3D турів у місцях, пов'язаних з іменем Т.Г. Шевченка, досліджувати кожен день життя митця з допомогою сервісу ТаймЛайн", - йдеться на сайті порталу.

 

Також, користувач матиме можливість вивчати малярську спадщину Тараса Григоровича і читати рукописи "в оригіналі" та з транскриптом текстів.

У розділі "Мультимедіа" можна переглянути відео, починаючи з часів "німого кіно", телепередачі, прослухати пісні, написані на слова Тараса Шевченка та покладені на музику відомими українськими композиторами, радіопередачі, аудіокниги і т.п.

Уперше оцифровано у високій якості та розміщено на порталі авторські рукописні збірки та окремі твори, листи, зображеня, оригінали документів, що знаходяться у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури та мистецьку спадщину художника.

Уся інформація, що розміщується на Порталі проходить попередню академічну експертну оцінку. Таким чином створений Портал має статус Академічного.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.