В Одесі сепаратисти спробували підпалити історичний факультет ОНУ

В ніч із 27 на 28 квітня невідомі закидали вхідні двері історичного факультету Одеського національного університету імені Мечникова коктейлями Молотова.

Про це повідомляє 048 із посиланням на декана істфаку доктора історичних наук В'ячеслава Кушніра.

За його словами, під час інциденту в будівлі знаходилася жінка-вахтер. Вона власними силами погасила двері і викликала на місце міліцію.

Однак станом на 09:30 ранку міліція так і не з'явилася на місці.

В'ячеслав Кушнір пов'язує напад на вуз із тим, що всередині будівлі студенти та викладачі розвісили державні прапори і прикрасили сходи в синьо-жовті кольори.

Видання зазначає, що нападники залишили на місці НП листівки сепаратистського спрямування.

За словами декана, це перший напад на історичний факультет.

До слова, в декретній відпустці саме на цьому факультеті перебуває депутат міськради Олександр Васильєв, який очолив Управління внутрішньої політики Севастопольської адміністрації. Також випускником заочного відділення істфаку є заарештований за звинуваченням у сепаратизмі лідер одеського Антимайдану Антон Давидченко.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.