Спецпроект

У Києві День Перемоги святкуватимуть не на Майдані, а в музеї

У Києві 9 травня заплановано низку святкових заходів, в тому числі проведення військово-історичного дійства за участю раритетної техніки часів Великої Вітчизняної війни.

Про це повідомляє DT.ua із посиланням на прес-службу Міністерства оборони.

З 11:30 до 12 години 9 травня на території Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр." пройде військово-історична хода за участю ветеранів, курсантів, роти барабанщиків, а також історичної військової техніки.

Окрім того, на території комплексу заплановано церемонію запалювання "Вогню Слави", польові кухні, а також концерти за участю військових оркестрів. В цілому, програма святкування запланована з 11 до 18 години, о 21.00 будуть святкові феєрверки.

На Співочому полі заплановано святковий культурний проект "Велика Перемога в серці назавжди".

Повноцінний військовий парад у цей день не планувався, повідомили в Міноборони.

В плані КМДА з відзначення Дня Перемоги немає даних про заходи на Майдані Незалежності, де традиційно проходили всі основні заходи за участю керівництва країни.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.