Мер Запоріжжя вдягне на 9 травня "георгіївську стрічку"

Міський голова Олександр Сін заявив, що на День Перемоги почепить на одяг чорно-помаранчеву стрічку.

Про це повідомляє "Репортер".

Сін наголосив, що завжди одягав "гвардійську стрічку" і збирається це зробити й 9 травня 2014 року.

"Я не бачу в цьому нічого поганого", - підкреслив він.

На думку мера, кожна людина має свою думку з цього приводу, тому міська влада не буде давати жодних рекомендацій.

"Найголовніше - не дійти до маразму, - зазначив Сін. - Політичних прапорів і всього, що може привести до закликів щодо розділу України, не повинно бути, тому що це може зіпсувати свято".

При цьому міський голова заявив про підтримку ветеранів, які звернулися до всіх запорожців із проханням утриматися від будь-якої символіки, що відрізняється від прапора Перемоги та українського національного прапора.

У квітні 2014 року голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко закликав усіх черкащан відмовитися під час святкування Дня Перемоги від партійної символіки та "георгіївських стрічок".

Раніше від уживання "георгіївських стрічок" на День Перемоги відмовилися ветеранські організації Кіровоградської області.

Як відомо, у 2011 році інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів на День Перемоги призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Одним із організаторів цих сутичок був рух "Русское единство".

Дивіться також інші матеріали за темою "День Перемоги"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.