В інтернеті голосують за нову назву площі Леніна у Дніпропетровську

На сайті міської ради Дніпропетровська з 23 квітня іде голосування за нову назву площі Леніна. Назви на кшталт "площа Порозуміння" не набрали багато голосів, іде полярна боротьба між Леніним і Майданом.

Наразі більшість голосів (15 022) віддано за назву "площа Героїв Майдану", повідомляють "Коментарі".

Прихильники старої назви змогли зібрати, "незважаючи на заклики у соцмережах, лише 13 477", пише видання.

Назви на кшталт "площа Єдності" чи "площа Порозуміння" не користуються популярністю.

 

Голосування за нову назву площі триватиме місяць.

Як відомо, 22 лютого 2014 року Дніпропетровська міська рада на позачерговій сесії 68 голосами "за" перейменувала центральну площу міста з Леніна на Героїв Майдану.

У березні 2014 року міський голова Іван Куліченко заявив, що процедура перейменування площі "ще не завершена".

2 квітня 2014 року прес-служба Миколаївської облради повідомила, що ведуться роботи з реставрації пам'ятника Леніну, знесеного 22 лютого.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.