У Чернівцях відновлюють пам'ятник XIX ст. Присвятять Небесній Сотні. ФОТО

У Чернівецькій міській раді відбулося засідання робочої групи з відновлення на Центральній площі міста пам’ятника П'єта ("Скорбота").

Відновлений пам'ятний буде присвячено Небесній Сотні, повідомляє "Молодий Буковинець".

Замовником монументу визнано Чернівецький міський благодійний фонд "Карітас Буковини". Йому рекомендовано підготувати відповідний пакет документів, згідно з наказом Держкомархітектури від 30 листопада 2004 року.

 Пам'ятник П'єта до знищення

Нагадаємо, 7 квітня під час Хресної ходи на Центральній площі на місці П`єти встановалено пам’ятний хрест.

 

За словами буковинського вікарій Української Греко-Католицької Церкви Валерія Сиротюка, монумент відродить на честь героїв Небесної сотні: "Бо як Діва Марія оплакувала свого розп’ятого на хресті сина, так тепер українські матері оплакують своїх синів, які загинули на Майдані".

Хрест П’єта – скульптурна композиція в центрі Чернівців висотою понад три метри, на якій були Божа Мати з тілом Ісуса Христа на руках та два ангели. "П'єта" (від італійського pieta - "скорбота") - іконографічний сюжет, присвячений оплакуванню Богородицею свого Сина.

Пам’ятник встановлено в Чернівцях у 1827 році. Впродовж століття чернівчани вважали статую п’єти покровителькою міста, символом милосердя.

 

Статую демонтувала румунська влада у 20-х роках ХХ століття, встановивши на її місці "пам’ятник воз’єднання" у вигляді воїна та бика, який топче копитами орла. Румуни перенесли пам’ятник до нинішнього Червоноармійського ринку. За радянської влади монумент знищили.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.