Спецпроект

Росія хоче зробити субмарину "Запоріжжя" музейним експонатом

Єдиний український підводний човен "Запоріжжя" може стати музейним експонатом у Балаклавському музеї холодної війни в Криму.

Про це повідомило джерело в міській адміністрації Балаклави РІА "Новості".

За словами джерела, габарити субмарини дозволяють завести її й ошвартувати в одному з каналів центральної галереї.

Як зазначив співрозмовник агентства, субмарина "Запоріжжя" як бойова одиниця не розглядається.

"Віддати її на розпил – це гроші й морока, до того ж українські моряки усередині корабель як могли, утримували, човен на плаву, ходить без буксирів – чудовий експонат для музею, він туди пройде й устане в каналі, адже Балаклавські штольні розраховані на старі проекти субмарин", - заявив він.

"Упевнений, що це буде справжній аншлаг, коли люди зможуть відвідати справжній підводний човен часів СРСР. Потрібно лише атрибутику того часу на неї закріпити. Від туристів, у тому числі й іноземних, відбою не буде", - упевнений співрозмовник агентства.

Він також повідомив, що пропозицію зробити "Запоріжжя" музейним експонатом уже розглядають на рівні міста й флоту.

Раніше стало відомо, що Росія не збирається віддавати субмарину "Запоріжжя" військово-морським силам України.

Під час інтервенції російських військових у Криму на субмарині ВМС України "Запоріжжя" було здійнято Андріївський прапор. Більшість членів екіпажу вирішили залишитися  й служити на ЧФ РФ, командир і офіцери відмовилися.

Багатоцільовий великий підводний човен "Запоріжжя" був спущений на воду у 1970 році. У 2001-2012 році пройшов капітальний ремонт. Має найперший номер з корабельних номерів флоту України - U-001.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.