Спецпроект

Росія хоче зробити субмарину "Запоріжжя" музейним експонатом

Єдиний український підводний човен "Запоріжжя" може стати музейним експонатом у Балаклавському музеї холодної війни в Криму.

Про це повідомило джерело в міській адміністрації Балаклави РІА "Новості".

За словами джерела, габарити субмарини дозволяють завести її й ошвартувати в одному з каналів центральної галереї.

Як зазначив співрозмовник агентства, субмарина "Запоріжжя" як бойова одиниця не розглядається.

"Віддати її на розпил – це гроші й морока, до того ж українські моряки усередині корабель як могли, утримували, човен на плаву, ходить без буксирів – чудовий експонат для музею, він туди пройде й устане в каналі, адже Балаклавські штольні розраховані на старі проекти субмарин", - заявив він.

"Упевнений, що це буде справжній аншлаг, коли люди зможуть відвідати справжній підводний човен часів СРСР. Потрібно лише атрибутику того часу на неї закріпити. Від туристів, у тому числі й іноземних, відбою не буде", - упевнений співрозмовник агентства.

Він також повідомив, що пропозицію зробити "Запоріжжя" музейним експонатом уже розглядають на рівні міста й флоту.

Раніше стало відомо, що Росія не збирається віддавати субмарину "Запоріжжя" військово-морським силам України.

Під час інтервенції російських військових у Криму на субмарині ВМС України "Запоріжжя" було здійнято Андріївський прапор. Більшість членів екіпажу вирішили залишитися  й служити на ЧФ РФ, командир і офіцери відмовилися.

Багатоцільовий великий підводний човен "Запоріжжя" був спущений на воду у 1970 році. У 2001-2012 році пройшов капітальний ремонт. Має найперший номер з корабельних номерів флоту України - U-001.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.