"Білоруська народна республіка" просить Путіна про війська. СКАН

У Білорусі поширюється інтернет-звернення про приєднання до Російської Федерації.

Автори вочевидь пародіюють задум російських спецслужб, з подачі була проголошена "Донецька народна республіка", зазначає "Білоруський партизан".

Надруковане на трьох аркушах звернення отримали редакції основних білоруських медіа. В тексті стверджується, що Республіка Білорусь - це "непорозуміння історії", а білоруси і росіяни - це "єдиний народ".

Президент РБ Аляксандр Лукашенка "перешкоджає повноцінному возз'єднанню нашого єдиного народу", наголошують автори.

 

Також пишуть, що "гарантією збереження нашого єдиного народу може бути тільки входження всієї або хоча б східної частині Білорусі в РФ як 23-ї республіки. Лукашенка дає нам певну перевагу - ніхто з міжнародного співтовариства не буде звинувачувати Росію в агресії, оскільки Білорусь є диктатурою".

Підписів під "зверненням" немає, підкреслює видання.

Дані останнього соціологічного дослідження показують , що тільки 3% білорусів хочуть приєднання країни до Росії. Однак є і радикально налаштовані імперіалісти.

У 2013 році російська газета "Коммерсант" з інформації про те, що в Мінську директора ЖЕКу оштрафували за відмову відповідати білоруською на білоруськомовний запит, зробила "глобальний" висновок: мовляв, уже і в Білорусі утискають російську мову.

У Вітебську є група "дивних письменників-активістів", які постійно скаржаться Москві, нібито в Білорусі утискають російську.

22 квітня, виступаючи в парламенті, президент Лукашенка заявив про свою готовність як головнокомандувача встати на захист територіальної цілісності країни у разі іноземного вторгнення "не дай Бог, з Заходу чи зі Сходу".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.