ЕРДОГАН ВИБАЧИВСЯ ПЕРЕД ВІРМЕНАМИ ЗА МАСОВІ УБИВСТВА

Прем'єр-міністр Реджеп Таїп Ердоган першим в історії Туреччини із керівників держави приніс співчуття нащадкам вірмен, убитих солдатами Османської імперії під час Першої світової війни.

Про це пише DW.

В офіційній заяві, опублікованій в середу, 23 квітня, глава турецького уряду назвав події 1915 року "нелюдськими".

Як пише агентство Reuters, посилаючись на одного з турецьких урядовців, це перший випадок, коли прем'єр-міністр Туреччини приносить "настільки щирі співчуття".

"Ми бажаємо, щоб душі вірмен, загиблих в подіях початку ХХ століття, спочивали зі світом, а їхнім онукам передаємо свої співчуття", - заявив Ердоган.

Одночасно він вказав на "схожі звичаї і традиції" вірмен і турків і закликав не перетворювати історію на "політичний інструмент".

Крім того, Ердоган висловив надію на те, що обидва народи "зможуть разом і гідним чином згадати про своє минуле і про втрати".

Він закликав також спільно вивчати історичні події, цитує слова Ердогана агентство ІТАР-ТАСС.

Як відомо, під час Першої світової війни турецькими солдатами при організації "переміщення" було фактично вбито за різними оцінками до 1,5 мільйона осіб.

Туреччина досі відмовлялася визнати ті події геноцидом.

Визнання геноциду вірмен є обов'язковою умовою для вступу Туреччини в ЄС.

21 країна у світі офіційно визнала масові репресії 1915-18 років геноцидом (серед них Німеччина, Франція, Італія, Польща, Росія, Швеція).

Україна не визнала трагедію вірмен геноцидом (за винятком Криму, чия місцева рада проголосувала за визнання у 2005 році). Авторитетні історики оцінюють втрати вірмен, які проживали на території Османської імперії, в 1-1,5 млн жертв.

В 1914 році, до початку масових репресій, у світі нараховувалося 4,1 млн вірмен. З них 2,1 млн мешкали в Османській імперії, 1,7 млн - у Російській (в тому числі й на території України), інші були в діаспорі.

Читайте також:

Глава турецького уряду шантажував Януковича геноцидом

Що вважав геноцидом автор терміну "геноцид"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.