Російські видавці перебрехали назву монографії американця про ОУН

Академічна праця американського історика Джона Армстронґа "Український націоналізм" (1955 року) видана цьогоріч у Росії під назвою "Истоки самостийного нацизма: к чему пришла Украина в ХХІ веке".

Книгу видало у 2014 році видавництво "Центрполіграф" - одне з найбільших приватних видавництв РФ.

Під таким заголовком її можна придбати у більшості книжкових онлайн-магазинах.

Професор Джон Армстронґ - американський політолог та історик, один із чільних спеціалістів з історії радянської управлінської бюрократії.

Його робота "Український націоналізм: 1939-1945" є академічною монографією, класичною, безпристрасною і відомою в наукових колах. Під час підготовки до написання Армстронґ узяв численні інтерв'ю в безпосередніх учасників подій, вивчав тогочасні документи.

Особливістю його наукової роботи була праця не тільки в бібліотеці чи архіві, але й "у полі" - він вільно володів українською, російською, німецькою та французькою мовами, що дозволило провести унікальні інтерв'ю з очевидцями.

 Книга на одному з онлайн-магазинів

"Український націоналізм" було видано в 1955-му і перевидано в 1963 і 1990 роках. У 2008 році працю було видано російською, під назвою "Украинский национализм: факты и исследования".

 "Центрполіграф" уже видавав монографію Армстронґа у 2008 році. Тоді ще з більш-менш оригінальною назвою

Що змусило книговидавців змінити назву написаної в 1950-х роках наукової роботи "Український націоналізм: 1939-1945" на "Истоки самостийного нацизма: к чему пришла Украина в XXI веке", не повідомляється. Автор книги помер у 2010 році.

 На іншому книжковому сайті раптом зникли 10 сторінок із книги. Залишалася тільки назва, а інше "затерялось :("

Як відомо, у квітні 2014 року з російських книжкових магазинів зникло наукове дослідження російського історика про ОУН.

У 2012 році повідомлялося про включення до переліку заборонених на території РФ видань книг про Голодомор в Україні 1932-33 років.

А тодішній депутат ВР Вадим Колесніченко, укравши бренд "Історична Правда", використав наукові роботи іноземних істориків для політичної пропаганди, що викликало обурення науковців.

Дивіться також:

Як створити образ ворога. Україна в підручниках Росії

Спільному підручнику з історії заважає націоналізм - МЗС РФ

"Грушевский создал мову". Агітпроп російських інформагенцій

Влада використовує історію, щоб люди забули про соціальні проблеми

Колесніченко вставив у "науковий" збірник фальшиві ілюстрації. ФОТО

Як російська пропаганда робила з Саакашвілі Гітлера

Інші матеріали за темами "Агітпроп" та "Ідіоти"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.