Над Меджлісом у Криму - український прапор. Поліцаї стурбовані

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв уперше після анексії Росією українського Криму повернувся в неділю на окупований півострів.

По дорозі його вітали прихильники, над будівлею Меджлісу кримськотатарського народу в Сімферополі на честь повернення свого колишнього голови знову підняли прапор України, повідомляє Радіо Свобода.
 
Автомобіль, яким із Києва до Криму їхали Мустафа Джемілєв і нинішній керівник Меджлісу Рефат Чубаров, протягом години тримали на адміністративній межі АРК: представники сепаратистської влади Криму стверджували, що Джемілєва оголосили "нев’їзним" до регіону.

Державний прапор України на будівлі Меджлісу став причиною візиту до будівлі представників поліції, яка в окупованому Росією Криму замінює міліцію, повідомила агенція "Кримські новини".

Член Меджлісу Різа Шевкієв, голова громадського Фонду "Крим", якому належить будівля, відповів, що сам є громадянином України, будівля належить громадській організації, тому причини претензій йому не зрозумілі.

Державний прапор України - на приміщенні Меджлісу кримськотатарського народу

За повідомленням агенції, поліцаї заявили, що причиною візиту став телефонний дзвінок від "небайдужих громадян", і попередили, що прапор України на окупованій Росією території може стати причиною провокацій і нападів.

Шевкієв на це відповів, що стежити за порядком, відвертати провокації і карати провокаторів і є завданням правоохоронців.

Він нагадав, що для тих же правоохоронців, які раніше працювали в українській міліції, за попередні 23 роки незалежності України не були причиною для візитів прапори Росії, які вивішували в українському Криму.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.