Над Меджлісом у Криму - український прапор. Поліцаї стурбовані

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв уперше після анексії Росією українського Криму повернувся в неділю на окупований півострів.

По дорозі його вітали прихильники, над будівлею Меджлісу кримськотатарського народу в Сімферополі на честь повернення свого колишнього голови знову підняли прапор України, повідомляє Радіо Свобода.
 
Автомобіль, яким із Києва до Криму їхали Мустафа Джемілєв і нинішній керівник Меджлісу Рефат Чубаров, протягом години тримали на адміністративній межі АРК: представники сепаратистської влади Криму стверджували, що Джемілєва оголосили "нев’їзним" до регіону.

Державний прапор України на будівлі Меджлісу став причиною візиту до будівлі представників поліції, яка в окупованому Росією Криму замінює міліцію, повідомила агенція "Кримські новини".

Член Меджлісу Різа Шевкієв, голова громадського Фонду "Крим", якому належить будівля, відповів, що сам є громадянином України, будівля належить громадській організації, тому причини претензій йому не зрозумілі.

Державний прапор України - на приміщенні Меджлісу кримськотатарського народу

За повідомленням агенції, поліцаї заявили, що причиною візиту став телефонний дзвінок від "небайдужих громадян", і попередили, що прапор України на окупованій Росією території може стати причиною провокацій і нападів.

Шевкієв на це відповів, що стежити за порядком, відвертати провокації і карати провокаторів і є завданням правоохоронців.

Він нагадав, що для тих же правоохоронців, які раніше працювали в українській міліції, за попередні 23 роки незалежності України не були причиною для візитів прапори Росії, які вивішували в українському Криму.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.