У Росії вилучають із продажу наукове дослідження про бандерівців

З торгових мереж Росії вилучена монографія російського історика Алєксандра Ґоґуна "Між Гітлером і Сталіним. Українські повстанці".

Про це у своєму блозі на сайті "Ехо Москви" написав сам Ґоґун.

Ідеться про додатковий тираж другого (2012 року) видання, який був віддрукований російською видавничою компанією в лютому і з'явився на прилавках у березні 2014 року.

"Сайт "Лабіринт" при пошуку за автором показує книгу в каталозі "відсутньої", але при кліці безпосередньо на цю товарну одиницю демонструє дівчинку з листом біля напису "Сторінка, яку ви шукаєте, загубилася в Лабіринті :( ", - наводить приклад історик.

 Книгу про ОУН, Карпатську Україну і УПА вже не купити в Росії

Технічно не можна побачити навіть анотацію до цієї роботи і обкладинку крупним планом, а також відгуки читачів, раніше розміщені поряд з цією книгою.

  Нема навіть згадки

Те ж саме відбувається з книготоргівельними фірмами "Буквоїд" і "Читай-Город", зазначає автор: "Відомості про новинку виламані зі світової павутини з усією рішучістю".

21 березня віце-спікер Держдуми РФ Сєрґєй Желєзняк подав до парламенту законопроект, що вводить заборону на використання бандерівської символіки.

"А 31 березня на сайті "Липецьк-Медіа" з'явилася безстрашна безіменна стаття про те, що не де-небудь, а "в Липецьку продають книги, що вихваляють бандерівців, - наголосив історик. - Наводив сміливий автор анонімки і фотографію обкладинки".

Після цього монографія випарувалася з сайту Московського будинку книги - однієї з найбільших у Москві роздрібних мереж друкованої продукції. Пошук по сайту повідомляє "Нічого не знайдено", хоча за старим посиланням є обкладинка і короткий опис монографії.

"Яндекс" свідчить, що ще 18 березня книгу можна було купити в двадцяти трьох магазинах Московського будинку книги, включаючи один інтернет-магазин. Зараз на "Яндекс-Маркеті" в регіоні "Москва" пропонується тільки одна опція, і то удвічі дорожче.

"Тема українського націоналізму зараз актуальна в Росії як ніколи, в тому числі тому, що масовано використовується державною пропагандою, - зазначив Ґоґун. - Отже, споживчий інтерес до цього питання зростає... але те, що за пару тижнів весь товар змели з прилавків, теж малоймовірно".

Обкладинка додаткового тиражу другого видання

За словами автора, він випадково виявив цю ситуацію, натрапивши на бите посилання і безуспішно спробувавши знайти книгу в мережі. Жодних офіційних попереджень, вимог чи судових позовів він не отримував,

"Вони панічно бояться розголосу, - наголосив історик. - Інакше б, напевно, книгу урочисто спалили на Червоній площі під час першотравневої демонстрації трудящих під дзвінкі горни молодої гвардії "Єдиної Росії".

Алєксандр Ґоґун - кандидат історичних наук із Санкт-Петербурга, докторант Вільного Університету (Берлін). Читайте на ІП рецензію на одну з його попередніх книг - "Красные партизаны Украины, 1941-1944".

Як відомо, раніше повідомлялося про включення до переліку заборонених на території РФ видань книг про Голодомор в Україні 1932-33 років.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.