У Росії вилучають із продажу наукове дослідження про бандерівців

З торгових мереж Росії вилучена монографія російського історика Алєксандра Ґоґуна "Між Гітлером і Сталіним. Українські повстанці".

Про це у своєму блозі на сайті "Ехо Москви" написав сам Ґоґун.

Ідеться про додатковий тираж другого (2012 року) видання, який був віддрукований російською видавничою компанією в лютому і з'явився на прилавках у березні 2014 року.

"Сайт "Лабіринт" при пошуку за автором показує книгу в каталозі "відсутньої", але при кліці безпосередньо на цю товарну одиницю демонструє дівчинку з листом біля напису "Сторінка, яку ви шукаєте, загубилася в Лабіринті :( ", - наводить приклад історик.

 Книгу про ОУН, Карпатську Україну і УПА вже не купити в Росії

Технічно не можна побачити навіть анотацію до цієї роботи і обкладинку крупним планом, а також відгуки читачів, раніше розміщені поряд з цією книгою.

  Нема навіть згадки

Те ж саме відбувається з книготоргівельними фірмами "Буквоїд" і "Читай-Город", зазначає автор: "Відомості про новинку виламані зі світової павутини з усією рішучістю".

21 березня віце-спікер Держдуми РФ Сєрґєй Желєзняк подав до парламенту законопроект, що вводить заборону на використання бандерівської символіки.

"А 31 березня на сайті "Липецьк-Медіа" з'явилася безстрашна безіменна стаття про те, що не де-небудь, а "в Липецьку продають книги, що вихваляють бандерівців, - наголосив історик. - Наводив сміливий автор анонімки і фотографію обкладинки".

Після цього монографія випарувалася з сайту Московського будинку книги - однієї з найбільших у Москві роздрібних мереж друкованої продукції. Пошук по сайту повідомляє "Нічого не знайдено", хоча за старим посиланням є обкладинка і короткий опис монографії.

"Яндекс" свідчить, що ще 18 березня книгу можна було купити в двадцяти трьох магазинах Московського будинку книги, включаючи один інтернет-магазин. Зараз на "Яндекс-Маркеті" в регіоні "Москва" пропонується тільки одна опція, і то удвічі дорожче.

"Тема українського націоналізму зараз актуальна в Росії як ніколи, в тому числі тому, що масовано використовується державною пропагандою, - зазначив Ґоґун. - Отже, споживчий інтерес до цього питання зростає... але те, що за пару тижнів весь товар змели з прилавків, теж малоймовірно".

Обкладинка додаткового тиражу другого видання

За словами автора, він випадково виявив цю ситуацію, натрапивши на бите посилання і безуспішно спробувавши знайти книгу в мережі. Жодних офіційних попереджень, вимог чи судових позовів він не отримував,

"Вони панічно бояться розголосу, - наголосив історик. - Інакше б, напевно, книгу урочисто спалили на Червоній площі під час першотравневої демонстрації трудящих під дзвінкі горни молодої гвардії "Єдиної Росії".

Алєксандр Ґоґун - кандидат історичних наук із Санкт-Петербурга, докторант Вільного Університету (Берлін). Читайте на ІП рецензію на одну з його попередніх книг - "Красные партизаны Украины, 1941-1944".

Як відомо, раніше повідомлялося про включення до переліку заборонених на території РФ видань книг про Голодомор в Україні 1932-33 років.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.