Спецпроект

Німецькі видання закликають прибрати "російські танки" з Берліну

Німецькі газети "Більд" і "Берлінер Цайтунґ" написали спільну петицію до Бундестагу. В ній вони закликають парламент ФРН прийняти рішенням про демонтаж радянських танків Т-34 із меморіалу, що поруч із Бранденбурзькими воротами у Берліні.

Звернення з’явилося на сайті Bild, повідомляє MediaSapiens.

"Ми не потребуємо жодного російського танка на меморіалі біля Бранденбурзьких воріт в той час, коли російські танки погрожують вільній та демократичній Європі",  – йдеться у петиції.

Автори звернення, крім цього, пропонують вилучити із пам’ятника будь-які символи мілітаризму. Це, зокрема, радянська гаубиця-гармата МЛ-20.

Німецькі журналісти зазначають, що Росія вперше після Холодної війни застосувала збройні сили для зміни кордонів у Східній Європі. На їхню думку, зібрані на кордоні з Україною російські війська означають загрозу українській незалежності.

Разом з тим автори петиції наголошують, що "не ставлять під сумнів день пам’яті та вшанування незліченних жертв російського народу".  Вони також вважають, що із спустошливої та кровопролитної війни треба винести уроки про мир та взаємоповагу народів.

Журналісти попросили своїх читачів підтримати їхню ініціативу. Для цього розмістили зразок листівки.

Bild – загальнонімецька газета-таблоїд, що виходить із понеділка по суботу тиражем 2,5 мільйони примірників. Berliner Zeitung – найпопулярніша щоденна газета регіону Берлін-Бранденбург.

Меморіал у берлінському районі Тірґартен було споруджено в 1945 році в пам'ять про 75 тисяч радянських солдатів, які загинули при штурмі Берліна.

Дивіться також: "У Варшаві демонтували пам'ятник Червоній Армії. ФОТО"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.