Спецпроект

Німецькі видання закликають прибрати "російські танки" з Берліну

Німецькі газети "Більд" і "Берлінер Цайтунґ" написали спільну петицію до Бундестагу. В ній вони закликають парламент ФРН прийняти рішенням про демонтаж радянських танків Т-34 із меморіалу, що поруч із Бранденбурзькими воротами у Берліні.

Звернення з’явилося на сайті Bild, повідомляє MediaSapiens.

"Ми не потребуємо жодного російського танка на меморіалі біля Бранденбурзьких воріт в той час, коли російські танки погрожують вільній та демократичній Європі",  – йдеться у петиції.

Автори звернення, крім цього, пропонують вилучити із пам’ятника будь-які символи мілітаризму. Це, зокрема, радянська гаубиця-гармата МЛ-20.

Німецькі журналісти зазначають, що Росія вперше після Холодної війни застосувала збройні сили для зміни кордонів у Східній Європі. На їхню думку, зібрані на кордоні з Україною російські війська означають загрозу українській незалежності.

Разом з тим автори петиції наголошують, що "не ставлять під сумнів день пам’яті та вшанування незліченних жертв російського народу".  Вони також вважають, що із спустошливої та кровопролитної війни треба винести уроки про мир та взаємоповагу народів.

Журналісти попросили своїх читачів підтримати їхню ініціативу. Для цього розмістили зразок листівки.

Bild – загальнонімецька газета-таблоїд, що виходить із понеділка по суботу тиражем 2,5 мільйони примірників. Berliner Zeitung – найпопулярніша щоденна газета регіону Берлін-Бранденбург.

Меморіал у берлінському районі Тірґартен було споруджено в 1945 році в пам'ять про 75 тисяч радянських солдатів, які загинули при штурмі Берліна.

Дивіться також: "У Варшаві демонтували пам'ятник Червоній Армії. ФОТО"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.