Почали видавати 15-томник перекладів легендарного Миколи Лукаша

У Києві презентували український переклад "Фауста" Йоганна фон Гете.

"Фауст" відкриває плановане 15-томне зібрання творчої спадщини видатного українського перекладача та літературознавця Миколи Лукаша.

Над ним Лукаш працював декілька десятиліть: почав зі шкільної лави, а завершив у 1950-х роках.

"Пропонований 15-томовик Миколи Лукаша є унікальним зібранням, - зазначив видавець О.Жупанський. - Уперше під спільною обкладинкою буде представлено його віршовані і прозові переклади, оригінальна поезія, літературо- і мовознавчі статті та дослідження, жарти-шпигачки, листування тощо".

 

Перше видання українського "Фауста" в перекладі Лукаша побачило світ 1955 року - після довгої паузи українського перекладацтва, знищеного в часи сталінізму.

Микола Олексійович Лукаш (1919-1988) — український перекладач, літературознавець, лексикограф-енциклопедист, знавець майже двох десятків іноземних мов. Народився у Кролевці (Сумщина). Учасник Другої світової війни.

В 1947 році закінчив Харківський інститут іноземних мов. Був на педагогічній роботі, завідував відділом поезії журналу "Всесвіт". Перекладав з 14 мов, відтворивши з великою художньою майстерністю великий масив шедеврів світової літератури. 

Серед перекладеного Лукашем: з німецької мови – трагедія "Фауст" Й.В. Гете, лірика Ф. Шіллера; з італійської – "Декамерон" Дж. Бокаччo; з іспанської – "Дон Кіхот" Сервантеса, п'єси Лопе де Веги і вірші Гарсіа Лорки; з французької – романи "Перший удар" Стіля і "Пані Боварі" Флобера, поезії Аполлінера; з англійської - твори Шекспіра, Бернса і Керролла; з італійської - оповідання і вірші Джанні Родарі тощо.

Дивіться також: "Обкладинки журналу перекладів "Всесвіт". СКАНИ"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.