Російські філософи виступили проти "обов'язкової ідеології"

Підготовлений урядом РФ проект "Основ державної культурної політики" містить претензію на загальнообов'язкову ідеологію, що прямо заборонено статтею 13 Конституції Російської Федерації.

Про це йдеться у заяві членів Ученої ради Інституту філософії Російської академії наук.

За словами науковців, здивування у тексті проекту викликає однозначність тези "Росія не Європа", оголошеною "наріжною" в даному документі.

"Це суто приватне судження жодним чином не може розглядатися в якості незаперечної істини, - наголошують філософи. - Помилкою буде стверджувати, нібито ця теза підтверджується "всією історією народу і країни". Не можна не рахуватися з тим, що багато історичних діячів і кращих умів Росії дотримувалися прямо протилежного погляду".

На думку авторів заяви, держава більш сприяла б інтелектуальному життю Росії, якби організувала дослідження та обговорення теми російської ідентичності підтримкою відповідних проектів , конференцій, дискусійних майданчиків тощо, а не вирішувала "складні філософські питання" в директивному порядку.

"Принципи державної політики в галузі культури має розробляти насамперед саме суспільство , а не анонімні "робочі групи" при як завгодно авторитетному відомстві", - наголосили науковці.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.