Будинок Профспілок планують відбудувати до серпня 2016 року

Для фінансування відновлювальних робіт у згорілому в ніч із 18 на 19 лютого Будинку профспілок створили спеціальний благодійний фонд, куди вже почали надходити перші кошти.

Загалом потрібно більше 100 млн, повідомляє УНІАН із посиланням на в.о. голови Федерації профспілок України (ФПУ) Григорія Осового.

"Самі роботи будівельно-монтажні, за попередніми оцінками фахівців, можуть бути виконані в строк 2-2,5 року, - зазначив Осовий. - Ставитимемо питання про те, щоб до 25-ї річниці Незалежності нашої країни (серпень 2016-го) столиця й Україна побачили цю будівлю, яка прикрасить наш Майдан".

За його словами, відновлення Будинку профспілок проходитиме в чотири етапи.

Перший етап - демонтаж зовнішніх конструкцій будівлі, пошкоджених пожежею. На другому етапі буде проведено внутрішній огляд будівлі й експертиза фахівців про ступінь пошкоджень об'єкту та стан несучих конструкцій. При цьому Осовий зазначив, що експертами вже проведено візуальний огляд цих конструкцій.

На третій стадії ФПУ має намір провести конкурс на кращий проект відновлення Будинку профспілок. За словами Осового, на цьому етапі буде визначено, в якому вигляді буде відновлений об'єкт. Він наголосив, що про знесення будівлі не йдеться взагалі.

Планується, що розробка й затвердження проекту відновлення Будинку профспілок займе не більше трьох місяців, після чого й почнеться четвертий етап - власне будівельні роботи.

Також в.о. голови ФПУ Осовий повідомив, що для фінансування відновлювальних робіт у Будинку профспілок федерація створила спеціальний благодійний фонд, куди вже почали надходити перші кошти.

Для контролю за цільовим використанням коштів, що надходять до фонду, було створено наглядову раду, до складу якої, зокрема, ввійшли голова Нацбанку Степан Кубів і колишній мер Києва Олександр Омельченко.

Точна вартість відновлення будівлі, за словами Осового, буде відома лише після затвердження проекту відновлення об'єкту. За попередніми даними, відновлення обійдеться в більш ніж 100 млн грн.

Дивіться також: "Історія Будинку Профспілок. ФОТО"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.