Будинок Профспілок планують відбудувати до серпня 2016 року

Для фінансування відновлювальних робіт у згорілому в ніч із 18 на 19 лютого Будинку профспілок створили спеціальний благодійний фонд, куди вже почали надходити перші кошти.

Загалом потрібно більше 100 млн, повідомляє УНІАН із посиланням на в.о. голови Федерації профспілок України (ФПУ) Григорія Осового.

"Самі роботи будівельно-монтажні, за попередніми оцінками фахівців, можуть бути виконані в строк 2-2,5 року, - зазначив Осовий. - Ставитимемо питання про те, щоб до 25-ї річниці Незалежності нашої країни (серпень 2016-го) столиця й Україна побачили цю будівлю, яка прикрасить наш Майдан".

За його словами, відновлення Будинку профспілок проходитиме в чотири етапи.

Перший етап - демонтаж зовнішніх конструкцій будівлі, пошкоджених пожежею. На другому етапі буде проведено внутрішній огляд будівлі й експертиза фахівців про ступінь пошкоджень об'єкту та стан несучих конструкцій. При цьому Осовий зазначив, що експертами вже проведено візуальний огляд цих конструкцій.

На третій стадії ФПУ має намір провести конкурс на кращий проект відновлення Будинку профспілок. За словами Осового, на цьому етапі буде визначено, в якому вигляді буде відновлений об'єкт. Він наголосив, що про знесення будівлі не йдеться взагалі.

Планується, що розробка й затвердження проекту відновлення Будинку профспілок займе не більше трьох місяців, після чого й почнеться четвертий етап - власне будівельні роботи.

Також в.о. голови ФПУ Осовий повідомив, що для фінансування відновлювальних робіт у Будинку профспілок федерація створила спеціальний благодійний фонд, куди вже почали надходити перші кошти.

Для контролю за цільовим використанням коштів, що надходять до фонду, було створено наглядову раду, до складу якої, зокрема, ввійшли голова Нацбанку Степан Кубів і колишній мер Києва Олександр Омельченко.

Точна вартість відновлення будівлі, за словами Осового, буде відома лише після затвердження проекту відновлення об'єкту. За попередніми даними, відновлення обійдеться в більш ніж 100 млн грн.

Дивіться також: "Історія Будинку Профспілок. ФОТО"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.