Спецпроект

ГОЛОВА ЮНЕСКО ЗАНЕПОКОЄНА СИТУАЦІЄЮ В КРИМУ

Генеральний директор Організації Об'єднаних Націй із питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) Іріна Бокова висловила занепокоєння ситуацією в АР Крим та виявила бажання відвідати Україну.

Про це повідомив міністр культури України Євген Нищук після зустрічі з Боковою в Парижі, де відбувається чергове засідання ЮНЕСКО, інформує сайт Мінкульту.

"Ключовими сьогодні є питання виконання міжнародних зобов'язань по збереженню культурних пам'яток, - наголосив Нищук. - Уже найближчим часом Україна, спільно з ЮНЕСКО, Радою Європи та ЄС виробить спільне бачення та план дій в умовах кризи на окупованих територіях".

За словами міністра, голова ЮНЕСКО підтримала пропозицію Мінкульту щодо необхідності створення експертної групи міжнародних фахівців.

Планується, що експерти організації проводитимуть розгорнутий моніторинг - зокрема, з питань захисту культурної спадщини, які виникли у зв'язку з військовою присутністю Росії в Криму.

Гендиректор ЮНЕСКО погодилась із тим, що переговори про долю об’єктів національної культурної спадщини України мають відбуватися виключно за участі України. А також висловила своє бажання у рамках свого мандату бути посередником у таких переговорах.

Як відомо, у березні 2014 року Україна звернулася до ЮНЕСКО з проханням захистити об’єкти культурної спадщини на території Криму, до яких українські вчені фактично втратили доступ після окупації півострова російськими військами.

Пленарне засідання 194-ої сесії виконавчої ради ЮНЕСКО розпочалося сьогодні в Парижі.

Іріна Бокова - гендиректор ЮНЕСКО з 2009 року. Громадянка Болгарії, дипломат, екс-депутат парламенту, член Болгарської соціалістичної партії. Переобрана на посаді восени 2013-го.

Дивіться також інші матеріали за темою "ЮНЕСКО"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.