В Архіві СБУ тепер можна копіювати безкоштовно

Відтепер у Галузевому державному архіві СБУ історичні матеріали про репресії та визвольний рух можна копіювати власними засобами і безкоштовно.

Про це повідомив новий директор архіву Ігор Кулик під час круглого столу "Практика та перспективи доступу до архівів спецслужб".

За його словами, відтепер надано дозвіл на безперешкодне і безкоштовне копіювання власними засобами ще не оцифрованих архівних документів.

"Дослідників ми проситимемо залишити нам копії, таким чином швидше поповнюватиметься наша електронна колекція, - зазначив Кулик. - Нагадаю, з оцифрованими матеріалами можна знайомитися щодня в інформаційному-довідковому залі Архіву СБУ на вул. Ірининській, 8. Все, що є в системі, ви можете скопіювати на флешку".

Також директор оголосив про початок співпраці ГДА СБУ із проектом Електронний архів визвольного руху, який реалізовується Центром досліджень визвольного руху спільно із Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеєм-меморіалом "Тюрма на Лонцького.

"Там уже доступно більше 10 тисяч копій документів, значна частина з яких - передані ГДА СБУ у 2010 році".

Кулик також розповів, що зменшено час на підготовку відповідей на звернення громадян, аби заявники могли швидше отримати запитувану інформацію або консультацію щодо продовження подальшого пошуку. Читальний зал у п’ятницю тепер працюватиме не до 13:00, а до 17:00.

За словами чиновника, протягом наступних декількох місяців планується "активізувати роботу" інформаційно-довідкових та читальних залів в регіональних філіях Архіву СБУ.

Йдеться про поповнення електронних баз новими надходженнями (щоб користувачі не їздили до столиці) і навчання співробітників з найбільш нагальних питань (архівне законодавство, допомога в підготовці відповідей на звернення, співпраця з громадськістю).

Як відомо, Ігоря Кулика було призначено директором Галузевого державного архіву СБУ у березні 2014 року.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.