В Архіві СБУ тепер можна копіювати безкоштовно

Відтепер у Галузевому державному архіві СБУ історичні матеріали про репресії та визвольний рух можна копіювати власними засобами і безкоштовно.

Про це повідомив новий директор архіву Ігор Кулик під час круглого столу "Практика та перспективи доступу до архівів спецслужб".

За його словами, відтепер надано дозвіл на безперешкодне і безкоштовне копіювання власними засобами ще не оцифрованих архівних документів.

"Дослідників ми проситимемо залишити нам копії, таким чином швидше поповнюватиметься наша електронна колекція, - зазначив Кулик. - Нагадаю, з оцифрованими матеріалами можна знайомитися щодня в інформаційному-довідковому залі Архіву СБУ на вул. Ірининській, 8. Все, що є в системі, ви можете скопіювати на флешку".

Також директор оголосив про початок співпраці ГДА СБУ із проектом Електронний архів визвольного руху, який реалізовується Центром досліджень визвольного руху спільно із Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеєм-меморіалом "Тюрма на Лонцького.

"Там уже доступно більше 10 тисяч копій документів, значна частина з яких - передані ГДА СБУ у 2010 році".

Кулик також розповів, що зменшено час на підготовку відповідей на звернення громадян, аби заявники могли швидше отримати запитувану інформацію або консультацію щодо продовження подальшого пошуку. Читальний зал у п’ятницю тепер працюватиме не до 13:00, а до 17:00.

За словами чиновника, протягом наступних декількох місяців планується "активізувати роботу" інформаційно-довідкових та читальних залів в регіональних філіях Архіву СБУ.

Йдеться про поповнення електронних баз новими надходженнями (щоб користувачі не їздили до столиці) і навчання співробітників з найбільш нагальних питань (архівне законодавство, допомога в підготовці відповідей на звернення, співпраця з громадськістю).

Як відомо, Ігоря Кулика було призначено директором Галузевого державного архіву СБУ у березні 2014 року.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.