Російська національна бібліотека вважає Вікіпедію ворожим ресурсом

Директор Російської національної бібліотеки (РНБ) Антон Ліхоманов вважає, що з "Вікіпедією" можуть виникнути труднощі через її "американське" походження і запропонував створити російський аналог інтернет-енциклопедії.

Про це повідомляє TJournal із посиланням на ІТАР-ТАСС.

Ліхоманов заявив, що кожна година російськомовний розділ "Вікіпедії" проглядається мільйон разів, але звернув увагу, що на ресурсі міститься велика кількість помилок. За його словами, внести правки у статті "практично неможливо".

Функціонер наголосив, що інтернет- енциклопедія "контролюється зі Сполучених Штатів Америки". На думку глави РНБ, через це Росія може зіткнутися з тією ж ситуацією, яка сталася з платіжними системами VISA і Mastercard [відмовилися обслуговувати ряд великих російських банків].

Натомість, вважає Ліхоманов, потрібно створити російський аналог Вікіпедії. Він зазначив, що спроби зробити це вже були, але вони закінчилися невдало.

У відповідь на заяви Ліхоманова в офіційному мікроблозі російської "Вікіпедії" з'явилося припущення, що він хоче сам зайнятися створенням альтернативного ресурсу і своїми заявами намагається отримати фінансування .

Виконавчий директор некомерційної організації "Вікімедіа РУ", яке забезпечує роботу російськомовної "Вікіпедії", Станіслав Козловскій спростував заяви директора РНБ про те, що інтернет-енциклопедія керується з США.

За словами Козловского, Вікіпедія російською мовою пишеться російськомовними користувачами інтернету, велика частина з яких - громадяни Росії.

"До речі, саме Росія, а не США намагається обмежити доступ громадян нашої країни до Вікіпедії, наголосив Козловскій. - Вікіпедія вже внесена до "чорного списку" Роскомнадзору. Що стосується енциклопедії, фінансованої державою, то директору бібліотеки було б корисно вивчити фонди своєї ж бібліотеки і виявити там Велику російську енциклопедію, яка створюється з наказу Путіна з 2002 року. За 12 років дійшли до літери "О".

Російська національна бібліотека заснована в 1795 році і на сьогодні є найстарішою публічною бібліотекою Росії. Сайт РНБ станом на початок квітня 2014 року не працював.

Вікіпедія - електронна енциклопедія, заснована в 2001 році Джиммі Bейлсом і Ларрі Сенгером. Власником сайту виступає "Фонд Вікімедіа", що має 19 регіональних представництв.

Основною особливістю енциклопедії є те, що створювати і редагувати статті може, в принципі, кожен користувач інтернету. Вікіпедія створюється багатьма добровольцями з усього світу на 282 світових мовах. Вона містить понад 20 мільйонів статей.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.