У Києві покажуть бойовик Довженка про радянських дипломатів. ВІДЕО

"Книжковий Арсенал" відкриється детективною стрічкою "Сумка дипкур'єра" - одним із перших фільмів Олександра Довжека, німим і чорно-білим. Пригодницький фільм був хітом прокату 1920-х і пізніше.

На FB-сторінці Національного центру Олександра Довженка "Сумка дипкур'єра" проанонсована як фільм-відкриття "Мистецького Арсеналу".

Музичний супровід показу німої стрічки здійснюватиме дует Zapaska, який працює у техніці live-looping - міксування наживо.

Час і місце: вівторок, 8 квітня 2014 року, 19:00. Київ, Мистецький Арсенал, вул. Лаврська, 10-12 (метро "Арсенальна" або "Печерська").

Захід вібудеться в рамках програми "Коло Дзиґи" - серії прем’єр відреставрованих українських німих фільмів у супроводі сучасної музики.

"Сумка дипкур'єра" - ч/б німий фільм виробництва ВУФКУ (1927 року). Третя стрічка режисера Олександра Довженка, зроблена у стилі пригодницького детективу - з численними погонями і бійками, шпигунами, поліцейськими, джазом та іншими атрибутами жанру.

Оператором фільму був Микита Козловський - професіонал з 1900-х років, який знімав у експресіоністській манері. Сценаристи - Мойсей Зац, Борис Шаранський, Олександр Довженко. Збереглася лише третя частина стрічки, тривалістю 62 хвилини.

 Рекламний плакат стрічки

Сюжет фільму - сумку радянських дипломатичних кур'єрів, викрадену англійськими шпигунами, відбирають моряки радянського корабля. Іноземна розвідка намагається її повернути.

У "Сумці..." перший і єдиний раз за життя знімається в епізодичній ролі сам Довженко - він грає роль кочегара, якого намагається підкупити поліцейський інспектор.

Ще один

Довженка запросили в режисери як знавця дипломатичного життя - у 1921-22 він працював радянським дипломатом у Польщі та Німеччині, водночас вивчаючи графіку у приватній берлінській художній школі.

Виконавець однієї з ролей - Дмитро Капка - теж мав кар'єру дипломатичного працівника, будучи представником Української Соціалістичної Радянської республіки у Польщі в 1921-24 рр. При цьому він учився на Вищих кінокурсах у Варшаві.

Кадр із фільму

Фільм користувався популярністю в СРСР і за кордоном, зібрав добру касу.

Як відомо, у 2013 році фестиваль DocuDays відкрився фільмом Дзиґи Вєтрова "Одинадцятий" - теж відреставрованим Центром Довженка.

Діяльність ВУФКУ у 1925-28 роках

У 2012 році міжнародний кінофестиваль "Молодість" відкрився відреставрованим німим фільмом виробництва ВУФКУ 1929 року "Шкурник".

Дивіться також інші матеріали за темою "Кіно"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.