Спецпроект

Музей історії Києва презентує нову книжку Михайла Кальницького

Музей історії Києва запрошує на презентацію нової книги києвознавця Михайла Кальницького "Гімназії та гімназистки".

Книга розповідає про особливості "класичної" гімназійної програми, працю педагогів, будівництво навчальних корпусів та інші цікаві факти з історії Києва другої половини XIX - кінця 20-х років ХХ століття.

У дослідженні детально розповідається про історію місцевостей Києва, де зводилися  будівлі гімназій, пояснюються мотиви міської влади при виборі того чи іншого місця під будівництво.

Розповідається про відомих людей, які у різний час сиділи за партами київських гімназій, наведено різноманітні скандальні сюжети - від підпільної торгівлі темами екзаменаційних творів до боротьби гімназичного начальства з падінням моралі серед вихованців.

Представлені різноманітні архівні документи та матеріали, розповідь супроводжується численними ілюстраціями.

Час і місце заходу: 4 квітня 2014 року о 17:00. Київ, вул. Хмельницького, 7 (метро "Театральна").

Вхід вільний.

Дивіться також: "Михайло Кальницький показує закинуті пам'ятки Києва. ВІДЕО"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.