У МИКОЛАЄВІ ВІДНОВЛЮЮТЬ ПАМ'ЯТНИК ЛЕНІНУ

У Миколаєві влада відновлює знесений пам'ятник Леніну.

Про це повідомила пресс-служба облради.

У вівторок голова облради Тарас Кремінь та в.о. міського голови Юрій Гранатуров провели у "Старофлотських казармах" оперативну нараду стосовно ходу робіт з реставрації пам’ятника Леніну. Зараз він зберігається у краєзнавчому музеї.

 "Яким би чином не змінювалося наше ставлення до тих чи інших історичних подій чи постатей, але вандалізму у цивілізованому місті не має бути місця", - заявили депутати.

Усі необхідні підготовчі роботи по реставрації пам’ятника вже завершено, і вже в середу бригада фахівців розпочинає реставрацію скульптури.

Очільники Миколаївщини пообіцяли порадитися з місцевою громадою.

"За нашими розрахунками, не пізніше 15 травня ми зможемо повернути статуї попередній вигляд, після цього ми винесемо на розсуд громади подальшу долю цього монументу, з’ясуємо, де саме хотіли б його бачити миколаївці", - пообіцяв Гранатуров.

Як відомо, пам'ятник Леніну на головній площі у Миколаєві скинули з постаменту під час протестної акції 22 лютого.

Після того, як комунальникам не вдалося краном підняти пам'ятник, його просто зіштовхнули автомобілем, внаслідок чого у Леніна відвалилась голова. На місце пам'ятника встановили прапор України.

Як відомо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.