Держархів України більше не очолює комуністка

Кабінет Міністрів України звільнив Ольгу Гінзбург з посади голови Державної архівної служби України.

Таке рішення було прийнято на засіданні Уряду 1 квітня 2014 року, повідомляє офіційний сайт уряду.

Ольга Гінзбург - голова Державної архівної служби України у 2006-2008 і 2009-2010 рр. Востаннє була призначена у грудні 2010 року.

До призначення вона була народним депутатом від Компартії України, до парламенту - інженером, секретарем парткому і замдиректора ВАТ "Конотопський арматурний завод". За освітою - інженер-механік.

Дивіться також:

Голова Держархіву хоче закрити половину архівів

Державний Архів і "регіонали" разом піаритимуть Столипіна

Архіви мають бути закриті, щоб не постраждали діти фігурантів - Гінзбург

Доступ до архівів XX сторіччя в Україні ускладнився - історик

Інші матеріали за темою "Архіви"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.