ГУЛАГ зроблять візитною карткою Росії

Влада Республіки Якутія (РФ) планує заохочувати туризм у колишні зони ГУЛАГу, розташовані на території регіону. Відповідний проект було схвалено на колегії міністерства у справах підприємництва та розвитку туризму республіки.

Про це повідомляє урядова "Российская газета".

Для туристів планують "переобладнати" табори Дальбуду НКВД і Янстроя на річках Ольчан та Ільнекан і табори на Сендученському родовищі ауропігментів.

За словами міністра Катєріни Корміліциної, сьогодні ГУЛАГ має всі шанси стати візитною карткою для залучення туристів, об'єктом наукових досліджень та екскурсійних поїздок.

"На прикладі подій в Україні ми бачимо, як важливо зберігати свою історичну цінність, - наголосила чиновник. - Даний проект збереже не тільки історичну спадщину району і республіки, але й усієї Росії". 

Колишній виправно-трудовий табір "Симбір-Ольчан" у Якутії. Фото: В.Павлов, ria.ru

ГУЛАГ (Головне управління таборів) - підрозділ Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД), який керував системою виправно-трудових таборів у сталінському СРСР. Створений у 1934 році, хоча його прообрази існували з 1920-х.

Система об'єднувала 53 табірних управління з тисячами табірних відділень та пунктів, 425 колоній, а також більше 2000 спецкомендатур - загалом понад 30 тисяч місць ув'язнення.

За роки існування системи через ГУЛАГ пройшли від 18 млн до 28 млн (разом із засланцями і "спецпоселенцями") людей. З них у таборах померло близько 1,5 млн, хоча називають і більші цифри.

Систему було ліквідовано після смерті Сталіна. Однією з причин ліквідації ГУЛАГу стали масові повстання засуджених, провідну роль у яких грали в'язні з України.

Дивіться також інші матеріали за темою "ГУЛАГ"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.