Спецпроект

Україна просить ЮНЕСКО захистити Світову спадщину в Криму

Україна звертається до ЮНЕСКО з проханням захистити об'єкти культурної спадщини на території Криму.

Про це заявив міністр культури Євген Нищук, повідомляє УНІАН із посиланням на НБН.

"На території Криму є заповідник "Херсонес Таврійський", внесений до списку ЮНЕСКО саме як заповідник, який належить українській державі, - зазначив чиновник. - На нас покладена місія його збереження, але зараз, коли ми фактично не маємо фізичного доступу для захисту всіх раритетів, експонатів, які там є і які просто безцінні не тільки для України, але і для світу, ми звертаємося до ЮНЕСКО з проханням допомогти нам".

За словами міністра культури, на сьогоднішній день українські учені фактично втратили доступ до культурних об'єктів після окупації півострова військовими РФ.

Нагадаємо, Херсонес потрапив до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО в червні 2013 року.

До речі, варто би повернути зображення Херсонесу на гривневі банкноти

Торік повідомлялося, що до весни 2014 року ЮНЕСКО розгляне можливість включення до переліку Світової спадщини пам'яток Кримського ханства із Бахчисарайського історико-культурного заповідника.

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Наразі Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО такими об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, дерев'яними церквами східного обряду в українських і польських Карпатах, античним Херсонесом, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Дивіться також інші матеріали за темою "ЮНЕСКО"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.